Суд ООН частково став на бік України у позові проти РФ щодо геноциду

Міжнародний суд ООН у Гаазі визнав свою юрисдикцію у справі України проти Росії щодо геноциду. Про це оголосила президент суду Джоан Доног’ю, повідомила Європейська правда у п’ятницю, 2 лютого.

Ця справа була ініційована Україною в лютому 2022 року. Тоді Київ звинуватив Москву у безпідставному використанні звинувачень у нібито «геноциді народів Донбасу» для того, щоб обгрунтувати своє протиправне повномасштабне вторгнення до України. Позиція України грунтувалася на численних заявах Володимира Путіна та інших керівників РФ, які ще з 2014 року, а особливо у лютому 2022 року, робили публічні заяви про нібито «геноцид» з боку України.

Сьогодні Джоан Доног’ю оголосила про відхилення п’яти з шести заперечень, які заявила РФ, та про часткове відхилення шостого заперечення.

Разом з тим суд відмовився розглядати українські позовні вимоги щодо незаконності визнання так званих «ЛНР» та «ДНР» та початку війни на основі неправдивих звинувачень у геноциді, бо ті, на думку суду, не стосуються Конвенції про геноцид.

«На розгляд по суті переходить лише твердження України про те, що Росія безпідставно звинуватила Україну у неіснуючому геноциді, що безпосередньо може порушувати Конвенцію про геноцид. Це, ймовірно, змусить українську юридичну команду також скоригувати позовну позицію, бо основні вимоги ґрунтувалися на пунктах, які суд не розглядатиме», – пише видання.

Зазначається, що це не є рішенням по суті, однак відкриває дорогу для подальшого розгляду.

Суд ООН: чому Україна все одно перемогла

Нагадаємо, 31 січня суд ООН визнав Росію порушником міжнародного права через порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції про заборону расової дискримінації. Розбирався у нюансах Кореспондент.

16 січня 2017 року Україна подала позов проти Росії щодо порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції про заборону расової дискримінації. Звинувачення стосувалися епізодів 2015-2017 років. РФ все заперечувала.

За кожною з конвенцій було встановлено порушення з боку Росії. Тож уперше в історії Російську Федерацію Міжнародний суд ООН визнав порушником міжнародного права.

Однак суд лише частково задовольнив позов України та відкинув більшість звинувачень проти Росії. В ООН вирішили, що РФ не мала розумних підстав підозрювати, що надані нею кошти використовуються або можуть бути використані з метою фінансування тероризму.

Більшістю голосів Міжнародний суд відхилив всі інші подання, подані Україною щодо Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.

Оголошуючи рішення, голова Міжнародного суду ООН Донохьо наголосила, що ситуація в Україні «сьогодні дуже відрізняється» від тієї, що була, коли Україна подала свою заяву в січні 2017 року.

Щодо ймовірного порушення РФ Міжнародної конвенції про ліквідацію расової дискримінації, Суд встановив, що Росія не змогла захистити права етнічних українців в Криму, де різко впала кількість учнів, які навчаються українською.

Десятьма голосами проти п’яти, Міжнародний суд ООН відхилив всі інші подання України щодо Міжнародної конвенції про ліквідацію расової дискримінації.

Крім того, судді відмовилися винести конкретне рішення щодо ймовірної відповідальності Росії за збиття літака MH17 над Донецькою областю. Також суд не задовольнив вимогу України щодо виплати компенсацій від РФ.

«У своєму рішенні суд врахував лише те, що було поза сумнівом. Тому Україні слід визнати, що необхідно ретельніше готувати всі можливі докази, аби довести вину Росії. Голосування продемонструвало, що не все, що нам здається очевидним та обґрунтованим, сприймається для іноземців однозначно. Росіяни проводять масштабну роботу, щоб спростовувати звинувачення. І нам потрібно до цього готуватись»,– підкреслює виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко в коментарі на сайті Спілки.

Правозахисники називають рішення Міжнародного суду ООН хоч і маленькою, але перемогою. Рішення Міжнародного суду ООН – юридичне, але матиме політичні наслідки.

Росіянам в Криму розв’язали руки

Українська дипломатка,радниця міністра енергетики України Лана Зеркаль так коментує Главкому рішення суду ООН:

«Суд обмежився мінімально можливим для себе рішенням. Це не просто консервативний підхід. Це підхід, який ставить серйозні питання щодо подальшого застосування міжнародного права у сучасних умовах».

Зеркаль розкритикувала позицію суддів, згідно з якою постачання зброї не підпадає під дію Конвенції про заборону фінансування тероризму.

«Будь-яка країна може відправити Бук та вантажівку з кешем і юридично це не можна кваліфікувати як фінансування тероризму? Бо немає квитанції та банківського рахунку?», – поцікавилася вона.

Окрім того, радниця міністра звернула увагу на притягнення до відповідальності країни, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН.

«Статус та права постійного члена РБ ООН надають йому можливість безкарно порушувати всі норми міжнародного права, маніпулювати фактами та цинічно брехати світові, розповсюджуючи свою брудну пропаганду», – наголосила вона.

Більш категоричний в оцінках – голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. В ефірі телемарафону Єдині новини 2 лютого він зазначив, що у Меджлісі кримськотатарського народу розчаровані рішенням Міжнародного суду ООН. Там вважають, що Росія після цього посилить репресії проти кримських татар в окупованому Криму, аби витіснити корінний народ із півострова.

«Всі факти, наведені українською державою щодо порушення прав кримськотатарського народу, – в тому числі, через заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, – щодо порушення прав етнічних українців у Криму суд визнає, але суд тлумачить, що ці порушення пов’язані з політичною діяльністю тих же кримських татар, але не викликані їхньою етнічною ознакою»,– каже Чубаров.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу спрогнозував, до чого призведе рішення суду ООН.

«Росія сприйме це як індульгенцію для посилення репресій, переслідувань кримських татар, усього кримськотатарського народу. Вони будуть ще сильніше вичавлювати корінний народ із півострова», – каже Чубаров.

Чубаров зазначив, що російські дипломати вже активізувалися: заступниця постійного представника Росії при ООН Марія Заболоцька 1 лютого вже вимагала вибачень України перед міжнародною спільнотою за «наклеп» на Росію.

Голова Меджлісу прогнозує, що росіяни спробують використати рішення суду ООН на інших міжнародних майданчиках. Він вважає, що цим рішенням вони спробують оскаржити попередні резолюції Генеральної асамблеї ООН.

Не всевтрачено

Лана Зеркаль зазначила, що є позитивні моменти у рішенні Міжнародного суду ООН. «Головним позитивом» вона назвала те, що по кожній з конвенцій встановлено порушення з боку РФ, не дивлячись на заперечення росіян, і тепер всі матеріали справи будуть доступні широкому загалу.

Посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич наголосив, що рішення Міжнародного суду ООН – це перемога, адже за кожною з двох конвенцій було встановлено порушення з боку Росії.

«Українська сторона, звичайно, заявляла максимальну кількість вимог. Ми це робимо завжди, тобто завжди вимагаємо максимальної відповідальності РФ, тому вимог було багато. Звісно, ми розуміємо, що суд оцінював усі факти, докази тощо. Для нас важливо, що суд визнав порушення РФ стосовно обох конвенцій. Це дуже важлива, принципова річ, бо Україна подавала позов про недотримання двох конвенцій, і за обома Міжнародний суд ООН установив порушення. Це дуже важливий крок уперед, тому що досі в нас не було жодного юридично обов’язкового рішення міжнародного судового органу про те, що РФ є порушником міжнародного права. Тепер у нас є перше рішення, і ми впевнені, що воно стане наріжним каменем для подальшого руху вперед в інших справах, в інших судах, в інших юрисдикціях, а також у цьому суді. Усе це закладає дуже добру основу»,– наводить слова Кориневича сайт Укрінформ.

Він також наголосив, що уперше в історії Міжнародний суд ООН визнав Російську Федерацію порушником міжнародного права, не лише в політичних заявах і твердженнях на різних політичних майданчиках, а й у юридично обовʼязковому рішенні Міжнародного суду ООН.

«Ніколи до цього РФ не була визнана порушником міжнародного права цим судом», – підкреслив Кориневич.