Верховна Рада у вівторок, 16 січня, ухвалила законопроєкт №10062 про створення єдиного електронного реєстру військовозобов’язаних і автоматичне отримання посвідчення учасника бойових дій. Документ, який містить суперечливі пункти з Конституцією України, підтримали 249 депутатів. 

Що відомо про закон

Рада ухвалила цей законопроєкт в першому читанні ще в листопаді 2023 року. Після цього в документ внесли багато правок, але головне завдання його не змінилось – це розширення персональних даних чоловіків віком від 18 до 60 років, які вноситимуть до електронного реєстру військовозобов’язаних Оберіг.

В базу потраплятиме інформація з різних державних реєстрів: Податкової служби, МОЗ, Мін’юсту, МВС, ЦВК, Держміграційної служби та інших відомств. Зокрема, всі номери телефону особи, адреса електронної пошти, наявність водійського посвідчення, володіння іноземними мовами та дозвільні документи на виїзд з України.

Вся ця інформація буде містися в електронному кабінеті військовозобовʼязаного в базі Оберіг і співробітники ТЦК зможуть нею користуватись

Зазначимо, що дані вноситимуть без згоди самої людини, окрім інформації про її родичів. Законопроєкт №10062 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Реєстр військовослужбовців

Також цей документ покликаний спростити отримання статусу учасника бойових дій, аби його можна було оформити на підставі довідки в електронному вигляді про безпосередню участь особи у захисті держави.

Для цього родичі або сам військовослужбовець зможуть подавати документи онлайн і отримати статус УБД автоматично, коли сформується витяг з реєстру з унікальним електронним ідентифікатором (наприклад, QR-код, штрих-код, цифровий код). За схожою схемою можна буде отримати статус людини з інвалідністю через війну.

Окрім цього законопроєкт запроваджує створення цифрового військового-облікового документу (сертифікату) і реєстру військовослужбовців ЗСУ та Державної служби спеціального транспорту, який дозволить забезпечити надання онлайн-послуг військовослужбовцям.

Як заявляло Міноборони, такий закон є критично важливим для обороноздатності України.

«Реалізація його положень сприятиме швидкому збору, обробці та використанню військових даних, а також нарешті переведе послуги та процеси для військовослужбовців у зручний цифровий формат», – повідомляло відомство.

«Суперечка» з Конституцією

Головне юридичне управління апарату Верховної Ради провело експертизу законопроєкту і каже, що з ним не все так гладко. Зокрема, стаття 32 Конституції України забороняє збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише «в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».

Юридичне управління парламенту наголошує, що персональні дані, які хочуть збирати для автоматизованого оброблення, мають бути «адекватними та ненадмірними для виконання цілей, заради яких вони зберігаються».

Тобто обробка особистої інформації повинна бути законною — фізична особа повинна знати про те, що її персональні дані збирають. Крім того, забороняється опрацювання інформації стосовно стану здоров’я.

Ці ж самі зауваження юридичного управління Ради стосуються створення реєстру військовослужбовців і зберігання та обробки конфіденційної інформації про них. Така інформація, як говориться у звіті управління, оброблятиметься «протягом невизначених законом строків», і не буде «передбачуваною та прогнозованою» для власників персональних даних».

Дані на «хмаринці» НАТО

Не тільки персональні дані чоловіків стали спірним пунктом законопроєкту, а й положення про інформацію Міноборони України у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО. Раніше законодавство забороняло зберігання таких данних поза межами країни.

Секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко заявив, що не можна розміщувати таємну інформацію на серверах за кордоном, тим паче системи бойового управління під час війни.

«Це приклад «простих рішень», що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо! В такому вигляді його не можна приймати», – написав  він ще перед голосуванням за законопроєкт.

Таку позицію підтримала колега Костенко – Соломія Бобровська. Вона звернула увагу, що дехто “напхав у законопроєкт все, що не стосується змісту”.

«Розміщення баз даних з таємною інформацією за кордоном – це помилкове рішення, тим паче без пошуків альтернатив після дії правового режиму воєнного стану. Навіщо Україні розташовувати в країнах НАТО бази даних з таємною інформацією, яка жодним чином цих країн не стосується?», – зазначила вона.

Нардеп нагадала, що розвідка традиційно збирає інформацію не лише щодо ворогів, а й союзників.

Позиція Міноборони

Відомство переконує, що розміщення ІТ-систем у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО дасть Україні можливість посилити кіберзахист. Зокрема, як пояснили в Міноборони, буде вивільнено засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів (натомість цей ресурс буде використовуватись для прикриття інших об’єктів військової та цивільної інфраструктури).

Також прискориться та розшириться доступ Сил оборони України до розвідданих союзників, нових бойових систем та електронних сервісів для війська.

Заступник міністра оборони Віталій Дейнега додав, що Україна могла б побудувати коштом партнерів власні хмари під системи, проте це значно триваліший процес.

«Але це значно складніше і комплексніше завдання, до якого треба повертатися все одно. Тримати таємницю за кордоном – це тимчасове швидке рішення. Якщо ми не можемо забезпечити кращого зараз – то краще, ніж папір. Ми могли б краще, але для цього потрібні трохи складніші рішення», – вважає він.

---

Подпишитесь на новости

---