Голова Тульчинської районної держадміністрації Вінницької області Олександр Гаврилюк повідомив, що 20-21 липня мешканці Студенянської, Піщанської та Крижопільської громад бачили бурого ведмедя. Він рухався полями у бік Вапнярської громади.

«Шановні громадяни! Будьте обачними під час зустрічі з твариною. Пам’ятаєте, що ведмідь бурий – це тварина, яка віднесена до Червоної книги України!» – закликав голова РДА.

Людей, які бачили ведмедя, закликають телефонувати на 102, а також головному мисливствознавцю філії Тульчинського лісомисливського господарства Олександру Німому за номером 0674308421.

Олександр Гаврилюк рекомендує в жодному разі не ухвалювати самостійних рішень щодо вилову тварини.

Нагадаємо, кількість бурих ведмедів в Україні за останні 50 років скоротилася до близько 300 особин. Тварини живуть переважно у Карпатах, ще кілька – на Поліссі. 

Хоча з 2003 року тварини занесені до Червоної книги, їхня кількість не збільшується.

Бурий ведмідь знаходиться під загрозою вимирання через втрату природних ареалів проживання та браконьєрство.

Нагадаємо, в червні у Вінницькій області на території НПП «Кармелюкове Поділля», а саме в урочищі «Вишенька», працівниками Бритавського науково-дослідного природоохоронного відділення помічена сонька лісова.

Про це повідомляли у «Кармелюковому Поділлі».

Дослідники зазначають, що соні – одні з найдревніших гризунів, які існують на планеті. Любительки довго поспати прокидаються лише з настанням стабільного тепла. Зимовий сон у них тривалий, з жовтня до квітня. Більше половини життя ці тварини проводять уві сні, і назва «соня» цілком виправдане.

Зимова сплячка — не звичайний сон. У впадає в сплячку тваринного сповільнюються всі життєві процеси: дихання і серцебиття стає рідким, сильно знижується температура. Це економить енергію, і звір живе без їжі, лише на жирових запасах.

«До тривалої сплячки соні готуються ґрунтовно. За літо вони від’їдаються насінням, ягодами, фруктами, горіхами, жолудями. Рослинне меню вони урізноманітнюють комахами, зрідка розоряють пташині гнізда, ласуючи яйцями і навіть маленькими пташенятами. До осені соні жиріють так, що стають вдвічі важче, ніж навесні», — додають у парку.

Свій літній притулок — дупло, нору, підвішене на гілці кулясте гніздо, сплетене з трави, — соня ґрунтовно утеплює моховий підстилкою, знайденими в лісі пір’ям і пухом птахів, жмутами чиєї-небудь вовни.

Живуть влітку поодинці, взимку соні можуть вкладатися спати великою компанією в десяток і більше звіряток.

На перший погляд, це мила тваринка, яка здається безпечною, проте в необережному поводженні може добряче вкусити.

Застерігаємо: не намагайтеся спіймати і «одомашнити» цих гризунів. Нормальна життєдіяльність соні проходить лише в природньому середовищі.

---

Подпишитесь на новости

---