Інтерв’ю з Володимиром Гройсманом

groysman«Потрібно проаналізувати, як виконана Коаліційна угода, і під оновлені завдання сформувати Уряд»

Спікер парламенту розповів про те, що зараз відбувається у Верховній Раді і коли можна очікувати голосування за нову Конституцію

Із отриманням усіх обіцяних повноважень у результаті децентралізації місцевим громадам вочевидь доведеться зачекати. Голосування у парламенті за зміни до Конституції, які й передбачають реформу місцевого самоврядування, знову відтермінувались. Натомість на перший план вийшов перегляд Коаліційної угоди, звіт і переформатування Уряду. Чому не підтримуються ці зміни, що не так із Коаліційною угодою, як вийшло, що утримання ПТУ перекладали на місцеві громади і коли буде рішення по пільговому проїзду — розмова зі спікером парламенту Володимиром Гройсманом.

— Що далі чекає децентралізацію? Зокрема і для тих громад, які вирішили об’єднатися?

-Хочу підкреслити, що децентралізацію влади і реформу місцевого самоврядування навряд чи вдасться зупинити будь-кому. Хоча у кінці 2015 року, коли вже бюджет країни був сформований, і пізно, на жаль, був внесений Урядом, навіть попередній розгляд показав, що були намагання Міністерства фінансів згорнути бюджетну децентралізацію. Ми зберегли систему фінансової децентралізації. І, я б сказав, трішки вдосконалили — особливо це стосується сіл і селищ, де сьогодні вони отримують на 30-40% більше ресурсів, ніж торік.. Це перша позиція. Друга позиція. Ми створили Фонд регіонального розвитку. Це 3 млрд.грн. Другий рік поспіль його наповнюємо, а не так, як було раніше, що фонд наповнювали, а потім у ручному режимі розподіляли, у яку область дати. Вгадайте, які області отримували? Половина чи навіть 60% фінансування йшли на Схід країни. Зараз це автоматичний розподіл. І тут теж область (Вінниччина. — Авт.), як і усі решта областей, отримує кошти — цього року це 140 мільйонів. А це означає, що знову ж таки цей ресурс буде розподілений, аби вирішувати найбільш нагальні питання. Більше того, окремо у держбюджеті виділено 1 млрд.грн.на підтримку громад, які об’єдналися. Крім того, минулого року ми передали на місцевий рівень повноваження по реєстрації бізнесу, майна — все, що було можливо. Ми відновлюємо те, що узурпувалось, особливо із 2010 по 2013 р. Тому повноваження і кошти дають можливість бути ефективній владі, яку ми із вами обираємо.

Я знаю, що дехто критикує об’єднання територіальних громад. Хочу вам сказати таку річ. Чи може громада, яка має тисячу людей, побудувати на своєму рівні якісну систему освіти або охорони здоров’я? Вважаю, що тому, хто скаже «так» і доведе це насправді, можна одразу давати національну премію як винахіднику. Але — це болтуни. Тому що так неможливо розвивати громади. Тому ми майже тисячу сіл у країні втратили, бо у них немає ні грошей, ні можливостей. Я закликаю усіх не сидіти на своїх місцях, особливо коли йдеться про території, які зубожіють сьогодні. Якщо маєте бажання і обираєтесь у районні, селищні, сільські ради, щоб щось зробити (за прикладом Вінниці), то треба брати на себе відповідальність, об’єднувати людей, а не виходити на трибуну і критикувати. Так, шороховатості будуть однозначно, бо це нова реформа. Їх треба виправляти, і ми багато чого виправляємо. Але вже сьогодні 159 громад об’єдналися. Це тільки початок.

— Коли будуть проголосовані загалом зміни до Конституції?

— Парламент прийняв рішення продовжити дискусію до кінця наступної сесії, до середини літа. Я про це сказав у ефірі телеканалу «Рада», і вам кажу — візьміть зміни до Конституції, і якщо ви там знайдете хоч одне слово про спеціальний статус Донбасу, я присягаюсь, що сам не проголосую за ці зміни. Там нічого такого немає. Я наголошую на тому, що у кожного є своя причина критикувати ці зміни до Конституції. Взагалі, у нас критиканство і політиканство, безвідповідальний політичний популізм — це норма життя, поки що. Але думаю, що він теж відходить у минуле.

— А чому депутати так довго думатимуть, аж до середини літа?

— У кожного є своя причина. Хтось торпедує ці зміни, тому що не він автор. Хтось — тому що у принципі це на руку, у тому числі і тим, хто не хоче успіху України. Хтось торпедує, тому що він просто не розуміє. От я розмовляв із однією людиною, кажу: ну навіщо торпедувати, прочитайте, ось діюча Конституція, ось зміни, ну де ви бачите? Відповідає: ну ми вже зробили заяву — це наша політична позиція. Ну, окей, але люди так не захочуть жити, бо ви у них реально відбираєте владу. Тому вважаю, що зміни до Конституції — це тільки питання часу, далі будемо вести діалог і знаходити розуміння у тих, хто хоче його знайти. До речі, і Венеційська комісія, дала позитивний висновок цій Конституції. Дала сертифікат відповідності Європейській Хартії про місцеве самоврядування. Про що ще можна говорити?

— Європейські партнери, які очікували змін до Конституції, що від них чути?

— Чути єдине: наші партнери підтримують децентралізацію. Є дуже важливий збіг у поєднанні успіху із тими реформами, які проводили постсоціалістичні країни. Візьмемо Польщу. Вони принципово зробили дві речі. Перше: побудували правильно модель управління, тобто провели децентралізацію і розвинули місце самоврядування. І друге: провели чесну і відкриту приватизацію. Це унеможливило тоді створення централізованої і як наслідок корумпованої системи управління країною, раз, і по-друге — не створили олігархічний клас, який потім міг би впливати на політичні процеси. От дві речі, що зробили на початку 90-х ці країни, дали можливість їм вирватись і почати розвиватись. У мене особисто немає 300 голосів. Але я вірю у ці зміни, що вони укріплюють країну, роблять її сильнішою. Я буду переконувати будь-кого у цьому, навіть якщо я буду у меншості.

— Зараз говорять про зміни до Коаліційної угоди. Що має бути змінено?

— По-перше, треба проаналізувати, як вона була виконана. Я ще у листопаді сказав про те, що Коаліційна угода має бути оновлена. Це живий документ, і не можна його прийняти один раз і п’ять років до нього не заглядати. Інакше це буде робота у стіл, а ми маємо працювати на країну і на людей. Тому важливо зараз проаналізувати все те, що виконано (а є що виконано), і оновити. Під ті завдання, які будуть оновлені, сформувати Уряд. Ми це із вами, до речі, робили. У 2010 році сформували Стратегію Вінниці-2020. Широко обговорили. Прийняли рішення, що робимо. Як ви бачите, ця Стратегія реалізується. Далі — був розпущений повністю виконком, ви це пам’ятаєте. І під завдання була створена абсолютно нова система виконкому, були набрані люди, і у кожного був свій функціональний обов’язок — на той чи інший напрямок на реалізацію Стратегії. Так ця система і працює досі. Те ж саме потрібно зробити і у країні. А у нас всіх чомусь цікавить, хто буде тим чи іншим міністром. Та мені все одно, хто буде міністром.

— Усіх цікавить, коли буде звіт Уряду.

— Є кілька дат. Думаю, на пленарному тижні — від 16 до 19 (лютого. — Авт.).

— Як ви бачите вирішення питання із ПТУ, які тепер мають фінансуватись із місцевих бюджетів?

-Ми врегулюємо це питання. У концепції реформи місцевого самоврядування, яку Уряд затвердив у 2014 році, було написано, що профтехосвіта, як повноваження місцевої влади (бо це повноваження не державні), мали бути передані на рівень області. Адже із рівня області видніше, де і як потрібно управляти цим процесом, тому що виробничі кадри виховуються не тільки, скажімо, для міста Вінниці чи Могилева-Подільського, а для усієї області. Тому це треба було зробити, і ми на це йшли. Але так, як це виписало Міністерство фінансів, призвело до того, що такі невеличкі міста, де 5-10 тисяч населення, теж мали б отримати ці ПТУ. Та їхній бюджет менший, ніж бюджет ПТУ. Тому я уже мав розмову із головою профільного Комітету із питань освіти і науки Лілією Гриневич. Зараз мій секретаріат працює над законопроектом, який буде спільно поданий депутатам, де буде визначено, що ПТУ ми піднімемо на рівень областей і на рівень міст обласних центрів, які можуть і мають цим займатися.

— А як бачите вирішення питання пільгового проїзду?

— Держава прийняла рішення, що ці пільги треба переглянути. Зараз чекаємо від Уряду пропозиції, яким чином це врегулювати. Жоден місцевий бюджет пільги, а це сотні мільйонів, не може собі дозволити. Більше того, щороку ці пільги фінансувались на рівні 20-30%. Їх фактично не існує, це — фейк. Слава Богу, тут у Вінниці ми багато доклали зусиль, щоб транспорт був нормальний. А ви поїдьте у інші міста, подивіться. Є такі, де транспорт, як у фільмі «Королева бензоколонки». Тож мова про те, що у питанні пільг треба знайти баланс.

-Очікується підняття тарифів і на світло, і на опалення. І є бачення про зміну функції Нацкомісії — регулятора. Яка Ваша точка зору?

— Зараз ведеться дискусія про зміну закону про регулятора. Вона не знаходить поки що повністю підтримки у залі Верховної Ради, потребує обговорення. Побачимо. Це має бути незалежний регулятор, який повинен дати монополістам по руках. До речі, я дав доручення попрацювати із монополістами. Кажуть, щоб сьогодні підключитися до мереж енергопостачання, газ, вода і все таке інше, треба заплатити сотні тисяч або й мільйони. Це просто неприпустимо. Треба знайти ту точку, куди вбити осинокий кілок. Тому зараз будемо її шукати і запропонуємо парламенту це розглянути.

— Які очікуєте у 2016 році успішні рішення і кроки у країні?

— Перше — проблема безробіття, відродження національної економіки і створення нових робочих місць. Ця тема сьогодні є надзвичайно важливою. Це пріоритет №1 для мене як для Голови Верховної Ради. Друга позиція — це реформа охорони здоров’я. У нас є пацієнти і є лікарі, а самої системи охорони здоров’я немає. І це величезна проблема. А потім, не дай Боже, якийсь виклик, як сьогодні грип — і караул, все пропало. Третя позиція — це освіта. Зараз є ряд базових законів, у тому числі і закон про освіту. Так, ми ухвалили закон про наукову і науково-технічну діяльність. Є закон, який реформує вищу освіту. Але зараз потрібно займатись базовим законом — законом про освіту. І тут слід широко залучати громадськість, щоб не наробити помилок. Четверта позиція — із 29 лютого по 3 березня у Європейському парламенті відбудеться окремо і безпрецедентно — Тиждень України. Там ми презентуємо нашу спільну програму — реформи парламенту у цілому. Думаю, що невдовзі я вже презентую те, що зроблено по прозорості і електронному врядуванню у парламенті. Далі ми будемо змінювати систему роботи парламенту, яка все ж залишається хоч модифіковано, але радянською. Ось чотири пріоритети, чим потрібно займатись. Ну і, звісно, — дальше впровадження децентралізації.

Ірина ЖУК


Подпишитесь на новости

 
redtram
РедТрэм Обменный

Коментарі закриті.

Video >>

Дальнобойщики заблокировали переправу в Крым: видео

17.02.2017 - 13:39
На Таманском полуострове в Краснодарском крае РФ дальнобойщики начали бессрочную акцию протеста. ​Вечером 16 февраля тысяча фур перекрыла движение к паромной переправе на Керченский полуостров. Водители требуют пустить их без ...

Как перевоспитать агрессивную кошку

09.10.2016
Насколько сложно перевоспитать агрессивную, кусающую ...

Мировой рекорд скорости для тракторов

14.09.2015
Финский гонщик установил мировой рекорд ...