Берлін виступає проти вилучення активів Росії

Німеччина стала однією з найзапекліших противниць спроб вилучити частину майже 300 мільярдів доларів заморожених активів Кремля. Про це повідомляє видання The Wall Street Journal.

ЗМІ стверджує, що Німеччина нібито побоюється, що вилучення, а не заморожування цих коштів «може створити прецедент і спровокувати нові позови проти них за злочини часів Другої світової війни».

Вимоги про подальші репарації під час Другої світової війни переслідували Німеччину протягом десятиліть, часом погіршуючи відносини з її сусідами. Після Другої світової війни Берлін виплатив союзним державам і тодішньому Радянському Союзу компенсацію за агресивну війну Німеччини. За даними єврейських організацій, з 1952 року Німеччина виділила понад 90 мільярдів доларів тим, хто пережив Голокост, та їхнім родинам.

Однак останнім часом поновилися заклики до подальших репарацій. Зокрема, Польща з 2022 року зажадала компенсації в розмірі 1,3 трильйона доларів, а Греція з 2019 року запросила понад 300 мільярдів доларів.

Суди в Італії також останніми роками присудили реституційні виплати сім’ям жертв окупації. Потім деякі італійські суди спробували конфіскувати державні активи Німеччини, зокрема нерухомість в Італії, що належить німецьким школам і культурним, історичним та археологічним установам.

«Берлін стверджує, що міжнародне право забороняє приватним особам пред’являти позови проти держав в іноземних судах і що державні активи захищені від конфіскації. Але берлінські чиновники заявляють, що порушення цього принципу у випадку з Росією підірве давню правову позицію Німеччини», — йдеться в повідомленні ЗМІ.

Німеччина також стверджує, що російські активи слід залишити недоторканими, щоб їх можна було використовувати як важіль у будь-яких переговорах, щоб покласти кінець війні та повернути окуповані території.

Вашингтон продовжує наполягати на тому, що всі варіанти, включно з прямою конфіскацією російських активів, виправдані з погляду міжнародного права і мають залишатися на столі переговорів, але США прагнуть досягти консенсусу навколо ідеї, яка могла б допомогти Україні вже зараз.

Пропозиція США використати доходи від заморожених російських активів на близько $300 мільярдів для допомоги Україні замість повної їх конфіскації набирає популярності серед країн-членів G7.

Використання відсотків від заморожених активів РФ, які становитимуть близько $5 мільярдів на рік, стає одним з основних варіантів подолання розбіжностей між США та Європою напередодні саміту лідерів G7, що відбудеться в Італії у червні.

Однак члени G7 все ще сперечаються про певні «стримувальні фактори», які можуть зменшити очікувані доходи до $2,5-3 млрд, сказав один із чиновників, згадавши 25-відсоткову ставку податку в Бельгії, «комісію за зручність», що застосовується депозитарієм Euroclear, і запропонований резерв на випадок судових розглядів.