Чи з’являться у вінничан ліки по кишені?

Щороку кількість аптек в Україні, які виготовляють недорогі медикаменти за індивідуальним лікарським приписом, зменшується на 1,5-2 %. У Вінниці ще три роки тому закрилася аптека № 6, в якій самостійно виготовляли лікарські форми. Чимало пацієнтів залишились наодинці із захворюваннями та дороговартісними препаратами традиційної фармакології. Які ж є перешкоди на шляху до виготовлення бюджетних ліків для вінничан?

Найбільше використання екстемпоральних препаратів, тобто виготовлених в аптечних умовах, потребують три категорії пацієнтів: молодшого та похилого віку, а також люди із дерматологічними захворюваннями. У лікуванні дітей використання зазначених лікарських форм – це можливість точного дозування та зменшення ризиків алергічних реакцій через відсутність консервантів. Для пенсіонерів — нагода заощадити і без того невеликий бюджет.

Аптека № 6 припинила виробництво у 2013 році. Колектив фармацевтичного підприємства виселили з приміщення, яке він не встиг приватизувати. Обладнання власники частково розпродали. Ольга Гайдай, колишня завідувачка аптеки, зізнається, що кількість запитів на придбання препаратів завжди була високою, але покупців поменшало ще за часів діяльності аптеки.

«Купувати їх було просто страшно: майнові баталії та суди за приміщення тривали шість років та існував ризик у будь-який момент припинити виробництво та не розрахуватися із постачальниками. Але люди постійно зверталися, адже наші ліки коштували копійки у порівнянні з ціною на препарати в аптечних мережах», — розповідала жінка у період закриття аптеки.

«Якщо ж порівнювати захмарну вартість, наприклад, дерматологічних препаратів в роздрібній аптечній мережі і виготовлених на замовлення, то мазь вартістю у 300-400 гривень коштуватиме чи не в четверо дешевше», — стверджує Сергій Федик, провізор калинівської аптеки, яка до цього часу зберігає виробничі технології. Він же додає, що рівень забезпечення необхідними компонентами недостатній по всій країні і зараз. «Це пов’язано із складною економічною ситуацією, нестабільністю податкового законодавства, – ми не знаємо на які ставки ПДВ чекати завтра. Інші причини лежать у політичній площині – багато компонентів завозилися із Росії. Хоча українські виробники зараз намагаються заповнити прогалини і якість речовин не гірша», — каже провізор.

Поки що внутрішньоаптечне виробництво ліків зберігають лише два заклади в області – в Гайсині і Калинівці. Останній має невеличку філію на Хмельницькому шосе, але розраховувати можна здебільшого на виготовлення суспензій та деяких крапель. Адже наразі в аптеці зменшили виробничі площі, позбувшись приміщень для виготовлення стерильних препаратів, зокрема ін’єкційних форм та очних крапель.

«Попри труднощі, ми ладні розвиватися, але ж сторонньої підтримки не маємо, так потрохи і залишаємося без площ, які потрібно утримувати, та можливостей забезпечувати пацієнтів необхідним», — з сумом зазначає Сергій Федик.

Загалом, серед причин скорочення виробництва як у районі, так і відсутності подібної аптеки у Вінниці, фахівці одноголосно називають високу собівартість та низьку рентабельність через лояльні ціни на готові ліки.

«У Вінниці таку аптеку доведеться створювати практично з нуля — це великі капіталовкладення. Адже йтиметься про виробниче приміщення, обладнання, ліцензію – це великі гроші. У значних кількостях такі препарати виготовляти просто безглуздо через незначний термін придатності, що значно підвищує собівартість», — каже директор департаменту охорони здоров’я Вінницької міськради Олександр Шиш. У міськраді запевняють, що попри економічні негаразди, тема створення аптеки у Вінниці не закрита. «У нас немає жодних табу. Річ у тім, що на сьогодні від лікувальних закладів, які підпорядковані нашому департаменту, ані усних, ані письмових звернень стосовно відсутності лікарських засобів, які дозволяють виконати протоколи медичної допомоги, немає. Якщо буде проблема з пошуками необхідних препаратів в торговельній мережі аптек, тоді це питання постане. Зараз гострої проблеми не існує, — прокоментував Олександр Шиш.

Іншої думки дотримуються у міському комітеті з медицини і соціального захисту населення. «Громадяни мого округу часто звертаються до мене із проханням посприяти вирішенню дійсно назрілого питання», — каже член комітету та депутат міськради Андрій Андрєєв. «В мікрорайоні чимало мам із малими дітьми, поширені алергії, а такі лікарські засоби якраз нівелюють частину ризиків: коли одне лікуєш, інше калічиш. Пенсіонери, взагалі, вкрай засмучені через неможливість придбання доступних ліків. Адже в аптеці №6 колись виготовляли спектр препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, що актуально практично для всіх осіб похилого віку. Не з чуток знаюся на економічній доцільності функціонування підприємств і думаю, попри все, нам потрібно прискіпливіше підходити до розгляду питання. Вінниця — місто, яке інтенсивно розвивається, проте ж не за рахунок знищення давніх лікарських традицій на користь торговельним мережам», — зазначає Андрій Андрєєв.

Представник громади каже, що вже зареєстрував відповідний депутатський запит.

Цікаво, чим завершиться кампанія з відродження екстемпорального виробництва ліків у Вінниці? Чи зійдуться у поглядах влада і громада, і чи підтримають ініціативу лікарі? Адже не таємниця, що медики часто мають відсоток із рецептів у звичайних аптеках. Що переможе: медична етика чи приватні інтереси побачимо, якщо містяни і влада дійдуть компромісу в реалізації важливого проекту.

«Цілком можливо, що таке відродження потребуватиме дольової участі бізнесу та місцевої влади. Так складається, що не всі корисні справи є фінансово вигідними і комерційно успішними. Тому створення спільного проекту може стати вирішенням проблеми. Але, без сумніву, головним залишається наступне: будь-який крок має сприяти , в першу чергу, підвищенню якості життя населення. А отже, саме громада має право визначати і перелік, і спектр необхідних послуг. В тому числі і тих, які стосуються забезпечення медикаментами», — підсумував Андрій Андреєв.