Вчені дослідили, що відбувається з волоссям, нігтями і мозком після смерті

Які процеси відбуваються з тілом людини після її смерті? Це цікаво і завжди хвилювало вчених, а тому дослідження у цій царині тривають.

Вчені не тільки шукають відповіді на загадкові питання, а й спростовують різні міфи. Один із них стосується того, що в померлого продовжують рости волосся та нігті. Так ось, вчені кажуть, що це лише ілюзія, яку створює тіло людини в процесі розкладання, пише The Washington Post.

Живий організм постійно виробляє нові клітини, завдяки яким і ростуть волосся та нігті. Так, за місяць волосся виростає в середньому на 10,5 міліметра, а нігті на руках і ногах – на 3,47 міліметра і 1,62 міліметра відповідно.

Але в той момент, коли людина робить останній вдих, її клітини починають відмирати, а тіло втрачає здатність виробляти нові.

Однак у багатьох виникає враження, ніби волосся і нігті все ж продовжують рости. Причиною цього є зневоднення, якого зазнає тіло померлого. Через всихання та втягування шкіри на голові та пальцях волосся та нігті здаються довшими. Це створює ілюзію їхнього подальшого росту.

«Розкладання починається за кілька хвилин після смерті. Протягом 24-72 годин внутрішні органи починають руйнуватися.

Через кілька тижнів можуть почати випадати зуби, волосся та нігті, якщо тіло не забальзамоване», – розповідає Емілі Ранкур, заступниця директора програми судово-медичної експертизи в Університеті Джорджа Мейсона (штат Вірджинія, США).

Інша тема — мозок.

Науковці дослідили майже 4,5 тисяч людських мізків з шести континентів світу. Їхній вік становить приблизно 12 тисяч років. Вони виявили їх знебарвленими та зменшеними у розмірі, але добре збереженими, незважаючи на такий великий проміжок часу.

Вважається, що мозок є одним з перших людських органів, який розкладається після смерті. Однак останні дослідження ставлять під сумнів цю теорію, писав навесні IFL Science.

У дослідженні, результати якогобули опубліковані у науковому журналі The Royal Society, йдеться, що їх знаходили у пустельних похованнях, гірських перевалах, болотах та водоймах. Належали вони представникам усіх верств суспільства: від дослідників Арктики до європейських ченців і навіть членів королівських родин у Єгипті та Кореї.

Науковці кажуть, що всі знайдені зразки мізків були зневодненими і через це зменшились у розмірі, а також знебарвленими.

Жива мозкова тканина має рожевий колір, як і більшість сирого м’яса, але під впливом часу вона змінюється, пояснила науковиця Олександра Мортон-Гейворд. Вона стверджує, що розуміння того, як мозок здатний зберігатися протягом такого довгого часу, може допомогти знайти нові зразки мозку в майбутньому.

Найцікавішою для дослідників виявилась підгрупа з понад 1300 мізків, які збереглися серед скелетів. Ці зразки знайшли в затоплених могилах, кораблях та ставках. За словами Мортон-Гейворд, знайти їх у такому середовищі було несподіванкою.

Також ці мізки були найстарішими в архіві, який попередньо уклали дослідники. Деякі з них датуються аж останнім льодовиковим періодом – їм щонайменше 12 тисяч років.

Людський мозок може зберігатися протягом тривалого часу за певних умов: природних, як-от замерзання в горах або висихання в пустелі, або штучних, як-от бальзамування.

Але вчені поки не знають точно, чому виявлені зразки так добре збереглися. Це може бути пов’язано з навколишнім середовищем, у якому перебували ці органи, або з їхнім унікальним хімічним складом. Тому необхідно провести ще інші дослідження, аби це з’ясувати.

Це відкриття змушує науковців почати розглядати людське тіло та останки з іншого боку. Воно свідчить про те, що тіло розкладається не так, як це було встановлено раніше, кажуть дослідники.

У людському організмі є м’які (м’язи, наприклад) та тверді (зуби, кістки) тканини. Раніше виявили, що вони розкладаються по-різному: твердим потрібно більше часу на це.

«Замість того, щоб думати про тверді і м’які тканини, ми повинні розглянути відмінності біохімічного складу окремих органів і типів тканин: він може «диктувати» їхній потенціал збереження так само, як і фактори навколишнього середовища.

Наприклад, традиційно ми вважаємо, що мозок швидко розкладається, але нещодавно зібрані дані явно свідчать про протилежне, і, скоріше, демонструють, що за певних обставин він є останнім, хто піддається розкладу», – розповіла дослідниця Олександра Мортон-Гейворд.