Померла мати української генетики Олена Гречаніна

У Харкові померла відома лікарка, генетикиня, докторка медичних наук і професорка і директорка Українського інституту мітохондріальної та епігеномної медицини ХНМУ Олена Гречаніна. Її називали мамою української генетики. Надзвичайно доброї душі людина!

Науковиці було 90 років, і вона тривалий час хворіла, повідомили в Харківській обласній військовій адміністрації.

Олена Яківна Гречаніна народилася у 1935 році. У 1959 році вона закінчила Харківський медичний інститут, після чого працювала акушером-гінекологом у Сєвєродонецькому медичному об’єднанні.

Згодом завершила аспірантуру на кафедрі акушерства і гінекології Харківського медичного інституту та понад 20 років працювала там асистенткою, паралельно здобувши спеціальність клінічної генетикині.

Під керівництвом Олени Гречаніної у Харкові створили першу в Україні лабораторію клінічної генетики. З 1979 року вона однією з перших у країні впровадила ультразвукову пренатальну діагностику та морфологічну соматогенетичну оцінку плода.

Того ж року лабораторію реорганізували в медико-генетичну консультацію, що стало основою розвитку сучасних методів клінічної цитогенетики.

У 1980 році науковиця у співпраці з програмістами розробила першу комп’ютерну програму для жіночих консультацій Харкова з метою генетичного обстеження населення.

Її наукові розробки стали фундаментом сучасної системи медико-генетичної допомоги в Україні та сприяли збереженню тисяч життів жінок та дітей.

«За плідну наукову й лікарську діяльність Олена Гречаніна була удостоєна високих державних і професійних нагород. Світла пам’ять про Олену Яківну Гречаніну назавжди залишиться в серцях учнів, колег, пацієнтів і всіх, кому пощастило знати цю мудру, щиру і віддану своїй справі людину. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким і колегам», – додали у Харківській облдержадміністрації.

У 2007 році Олену Гречаніну визнали Почесною громадянкою Харкова, а у 2016 році – Харківської області.

Завдяки її науковому таланту, наполегливій праці та відданості справі в Харкові сформувалася школа клінічних генетиків, і тисячі родин отримали шанс на здорове майбутнє. Вона виховала цілі покоління лікарів, залишивши по собі не лише вагомі наукові здобутки, а й приклад справжнього служіння людям», – також висловилися у Харківській міськраді.

Ми всі розплачуємось за те, що наші предки пережили кілька голодувань

«РЕАЛ» у нульових брав у Гречаніної інтерв’ю, коли ще виходив ппаперовою газетою. В її активі було багато розробок. Одна з них про наступне.

Генетики стверджують, що смерть від інфаркту у 40 років далеко не завжди є наслідком зайвих навантажень та стресів. Високоінтелектуальні та енергійні трудоголіки часто мають мутований ген, який відповідає за схильність до судинних захворювань та ураження центральної нервової системи. Вони його отримали від предків, які пережили голод та війни. Цей ген адаптував організм до малого споживання білкової їжі. Сьогодні ми їмо дуже багато білка, на його розщеплення не вистачає ферментів. Від цього і трапляються інфаркти, інсульти та інші напасті.

Ще двадцять років тому директор Українського інституту клінічної генетики Харківського НМУ, члена-кореспондент АМН України Олена Гречаніна наголосила на тому, що в нашій країні 57% населення мають генетичну схильність до судинних захворювань та ураження ЦНС. Вчені всього світу довго шукали пояснень появі цього патологічного гена. В результаті вони дійшли висновку, що під час голоду відбулися еволюційні зміни — загинули люди, для яких дуже важливим є надходження білка. А наші бабусі та дідусі вижили лише тому, що в обміні речовин білкові сполуки відігравали другорядну роль.

Що відбувається тепер? Навіть середньостатистичний українець отримує з їжею набагато більше білка, ніж його предки, а продуктів рослинного походження значно менше. Оскільки ферментів не вистачає, розвивається атеросклероз (звуження судин), який і призводить до інфаркту чи інсульту.

Щоб перевірити, чи успадковано мутований ген, можна самостійно себе протестувати. Якщо протягом 1.5-2 години після ситного обіду хочеться спати – проблема не втомлена. Просто організм не вміє перетравлювати цю їжу.

Майже всі люди, які успадкували від предків мутований ген, мають загальні ознаки: у них мерзнуть долоні та стопи – через те, що вже відбулися зміни в судинах, у шкіри – “мармуровий” відтінок, іноді виникають напади роздратування, агресії або, навпаки, швидкої втоми, розвиваються хвороби. Дуже часто у таких людей через неправильний обмін речовин виникають хронічні запалення слизової системи. Можна все життя безрезультатно лікувати синусит, коліт, гастрит чи підшлункову залозу, хоча достатньо після обстеження у генетика-метаболіста змінити дієту, прийняти необхідні вітаміни – і хвороба відступить. Слабка активність ферментів, які переробляють білок, — це генетична особливість українців.

Харківські генетики на чолі з Гречаніною розробили не лише систему діагностики мутованого гена, а й лікування, а також методики, що профілактують появу наслідків. Метод ними запатентовано. Він заснований насамперед на дієті з переважанням рослинних продуктів, збагачених фолатами – квасолі, гороху, салату, апельсинів, бананів, насіння соняшника, лісового горіха, бобів, буряків.