Вчені пропонують нову систему діагностики ожиріння

Європейська асоціація з вивчення ожиріння презентувала новий основний критерій для діагностики, визначення стадії та лікування ожиріння у дорослих.

У дослідженні, опублікованому в Nature Medicine, фахівці організації зазначають, що ці процеси не можуть базуватися лише на визначенні індексу маси тіла (ІМТ), бо тоді поза увагою залишається чимало людей, яким потрібне було б лікування ожиріння. На публікацію звернуло увагу видання УП. Життя.

«Незважаючи на широке визнання ожиріння як багатофакторного, хронічного, рецидивуючого, неінфекційного захворювання, що характеризується аномальним та/або надмірним накопиченням жиру в організмі, у багатьох ситуаціях діагноз ожиріння все ще ґрунтується виключно на граничних значеннях ІМТ, і не відображає ролі розподілу та функції жирової тканини в тяжкості захворювання», – пише Medical Xpress.

Автори дослідження кажуть, що важливим є антропометричний компонент діагностики. Вони закликають визнати, що сам по собі ІМТ є недостатнім діагностичним критерієм, а на здоров’я істотний вплив має саме розподіл жиру в організмі.

«Накопичення абдомінального (вісцерального – ред.) жиру пов’язане з підвищеним ризиком розвитку серцево-метаболічних ускладнень і є сильнішим чинником розвитку захворювання, ніж ІМТ.

Це стосується навіть осіб з рівнем ІМТ нижчим за стандартні порогові значення для діагностики ожиріння», – переконують експерти Європейської асоціації з вивчення ожиріння.

У дослідженні зазначено, що накопичення абдомінального жиру є важливим фактором ризику погіршення здоров’я навіть у людей з невисоким ІМТ (≥25-30 кг/м²).

Члени керівного комітету асоціації запропонували, зокрема, розглядати застосування ліків від ожиріння у пацієнтів з ІМТ понад 25 кг/м² та співвідношенням об’єму талії до зросту понад 0,5 при наявності у них медичних, функціональних або психологічних порушень або ускладнень, незалежно від поточних граничних значень ІМТ.

«Цю заяву також можна розглядати як заклик до фармакологічних компаній і регуляторних органів при плануванні майбутніх клінічних випробувань ліків від ожиріння використовувати критерії, які більшою мірою відповідають клінічній стадії ожиріння, а не традиційним пороговим показникам ІМТ», – стверджують автори дослідження.