В Україні запровадили систему миттєвих платежів

Нова версія системи електронних платежів Національного банку України — СЕП-4.1 (Система електронних платежів) запрацювала в Україні з 1 грудня 2024 року. Вона має функціональність миттєвих кредитових переказів, які вже доступні в десяти банках.

Фактично мова йде про те, що створена система, яка дозволяє протягом максимум 10 секунд перераховувати з рахунку на рахунок до 100 тисяч гривень.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

«Перехід на нову версію програмного забезпечення пройшов успішно і тепер функціональність миттєвих переказів СЕП доступна для всіх, хто підключений до системи: банків, небанківських надавачів платіжних послуг, Державної казначейської служби України», — сказано в повідомленні.

Безпосередньо до функціональності миттєвого переказу СЕП сьогодні вже підключилися:

Національний банк України;
Ощадбанк;
КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК;
СКАЙ БАНК;
КЛІРИНГОВИЙ ДІМ;
УКРСИББАНК;
Укрексімбанк;
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК;
СЕНС БАНК;
АЛЬТБАНК;
Ідея Банк.

Поступово до неї мають підключитися всі учасники СЕП (залежно від їхніх внутрішніх графіків впровадження миттєвих переказів СЕП), щоб мати змогу пропонувати своїм клієнтам якісні та швидкі платіжні послуги.

«реалізація функціональності миттєвого переказу СЕП… створює умови для подальшого вдосконалення платіжної інфраструктури країни», — додали в прес-службі.

Миттєвий переказ СЕП — це платіжна операція, завдяки якій через СЕП відбувається миттєве зарахування коштів на рахунок одержувача. Тобто надавачі платіжних послуг виконуватимуть миттєве перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача та зобов’язані одразу інформувати їх про результати проведення платіжної операції.

Таку платіжну операцію може ініціювати як фізична, так і юридична особа. Граничний час виконання миттєвого переказу СЕП вимірюється в секундах (не більше 10 секунд), а максимальна сума однієї платіжної операції встановлена на рівні 100 тис. гривень, що є оптимальним рішенням для більшості платежів для забезпечення повсякденних потреб громадян, зазначили в НБУ.

Нагадаємо, минулого тижня НБУ повідомив, що у 2025 році оцінка стійкості банків та банківської системи України після чотирирічної перерви здійснюватиметься за стандартною процедурою. Тест має охопити понад 90% чистих активів банків і визначить необхідність капіталізації чи реструктуризації окремих установ.

«Після чотирирічної перерви оцінка стійкості банків та банківської системи здійснюватиметься за стандартною процедурою, із залученням зовнішніх аудиторів до оцінки якості активів та застосуванням несприятливого сценарію в межах стрес-тестування», — зазначили в НБУ.

Оцінка включатиме три ключові етапи:

перевірку якості активів незалежними аудиторами,
екстраполяцію отриманих результатів,
стрес-тестування найбільших банків за базовим та несприятливим сценаріями.

Третій етап охопить банки з найвищими показниками обсягу коштів фізичних осіб, зважених на ризик активів та обсягу кредитів фізичним особам, а також ті, які потребували капіталізації за результатами оцінки стійкості у 2023 році. Це дозволить охопити понад 90% чистих активів банківської системи.

Оцінка стійкості здійснюватиметься станом на 1 січня 2025 року. Згідно з графіком, у грудні 2024 року НБУ затвердить технічне завдання та визначить перелік банків для стрес-тестування.

До кінця квітня 2025 року аудитори завершать перевірку якості активів, а до 10 серпня НБУ затвердить результати оцінки. У разі необхідності банкам буде направлено вимоги щодо підготовки програм капіталізації чи реструктуризації.