У Вінниці дослідили відносини між владою та громадянами

Наскільки ефективною є дія інструментів народної демократії на Вінниччині в умовах пандемії? Це питання досліджувала громадська організація «СФЕРО» у рамках проєкту «Комунікація влади з громадськістю під час пандемії COVID-19» за підтримки Інституту економічних досліджень та політичних консультацій і за ініціативи програм Європейського Союзу. Про результати роботи розповів керівник проєкту Іван Полюхович.

— Дослідження досить цікаве саме з практичної точки зору, тому що ми порівняли взаємодію «влада-громада» у різних сферах до пандемії та під час. Це дало змогу побачити реальні виклики сьогодення. Адже наклалася активна фаза адміністративно-територіальної реформи та карантинні умови. Ми побачили вузькі місця розвитку демократії в Україні, зокрема на Вінниччині, оцінили реальний стан справ, — зауважив Іван Полюхович.

ГО «СФЕРО» досліджувала ряд інструментів взаємодії, серед яких збори громадян за місцем проживання, електронні петиції, місцеві ініціативи, громадські слухання, інформаційні запити та звернення громадян.

Як результат, засвідчили, що у всіх громад, районних та обласних адміністрацій і рад є сайти. Проте не завжди на них є інструменти зворотнього зв’язку, іноді інформація не актуальна, оновлюється вкрай рідко. Якщо у Вінницької обласної ради є актуалізована база даних прийнятих документів і працює портал електронних петицій, то відкритий доступ до інформації для громадян забезпечено досить формально.

— Якщо брати рівень великих прогресивних громад, то він досить високий. Найкраще себе показав обласний центр: обласна рада та державна адміністрація, районна рада та адміністрація, Вінницька міська рада. Якщо ми зайдемо, зокрема, на сайт міської ради, то побачимо інструменти онлайнової взаємодії і роз’яснення, куди треба звернутися, є всі адреси та контакти. Вінничани є досить активними у сфері взаємодії з органами влади. Йдеться не тільки про індивідуальні звернення окремих громадян, а й про інституції громадянського суспільства. І міська рада йде назустріч. Так вінничани відчувають свою залученість і причетність до управлінських процесів, — прокоментував Іван Полюхович.

У районах і громадах, за його словами, ситуація різна, здебільшого значно гірша.

У Гайсинської РДА є загальний інструмент подання звернень та петиції, але звіти опубліковані лише до 2019 року, актуальних публікацій за 2020 рік є лише 18, поточна актуальна інформація не публікується взагалі. Основна робота — особистий прийом громадян.

На сайті Жмеринської РДА інформація про взаємодію з громадськістю за 2019–2021 роки відсутня взагалі. Громадська приймальня працювала тільки до квітня 2020 року.

Тульчинська РДА демонструє не актуальне наповнення сайту, на якому наявна інформація про діяльність лише за 2017 рік. У них акцент звернень у бік особистого, неформалізованого спілкування.

У той же час Хмільницька РДА має зручний та зрозумій офіційний портал, а також використовує можливості місцевих ЗМІ для комунікації з громадою.

Могилів-Подільська РДА практикує популяризацію віддалених інструментів комунікації у ЗМІ.

— Раніше жителі кожного населеного пункту знали, де їхній райцентр, куди звертатися з того чи іншого питання. Так, часто було далеко і незручно добиратися, але людина знала, хто за що відповідає. Сьогодні дуже мало проводиться роз’яснювальної роботи про зміни у зв’язку з адміністративно-територіальною реформою. Причина у неготовності органів влади та місцевого самоврядування відповідати викликам сучасності. Часто новообрані посадовці не мають досвіду управління. Крім того, старі зв’язки співпраці часто були розірвані у зв’язку з територіально-адміністративною реформою, а нові ще не напрацьовані, — наголосив Іван Полюхович.

Експерт з питань місцевого самоврядування, заступник директора департаменту правової політики та якості надання послуг Вінницької міської ради Владислав Телень вважає, що дослідження показало, якою є безпосередня участь громадян в управлінні своїми населеними пунктами, районами, областю.

— У баченні більшості з нас, участь громадян у керуванні громадами полягає в тому, щоб раз у 4-5 років прийти на вибори, проголосувати за депутата чи голову та передати їм свої повноваження у прийнятті рішень. Але насправді є дуже багато способів безпосередньої участі громадян: громадські слухання, збори громадян за місцем проживання, розгляд місцевих ініціатив, бюджети громадських ініціатив, і річ, яка започаткована, але ще не має законодавчої основи – це публічні консультації. Закон цей прийнятий тільки у першому читанні, сподіваємося, що до кінця року Верховна Рада його затвердить. І в нас буде ще один повноцінний механізм участі громадян у керуванні, — сказав Владислав Телень.

Він нагадав, що вибори пройшли наприкінці 2020 року у складних умовах пандемії. І 63 новостворені громади, 6 районів, і частково область одразу зіткнулися з проблемами. У той час, як міста обласного значення, наприклад, Вінниця, мають фахівців і сталі дієві структури з визначеними функціями, то новостворені ОТГ переважно вперше стали перед новими завданнями.

— Раніше більшість функцій виконували районні адміністрації та ради, вони доводили бюджети та вирішували більшість питань сільських рад. Сільські ради не займалися освітою, медициною, бюджетом. Тому які громадські слухання могла проводити ОТГ? Ніякі, бо більшість слухань пов’язані або з бюджетом, або з містобудівною документацією. Якщо раніше всі бюджети селам спускалися з району, то вони нічого і не обговорювали. Даремно чекати, що за декілька місяців вони зможуть це робити, адже не мають ні фахівців, ні нормативних актів, — прокоментував Владислав Телень.

Він додав, що перше положення про громадські слухання Вінниця прийняла ще у 2002 році, а в більшості громад ще немає таких нормативних документів. Є потреба в навчанні людей, адже ряд законів прямо вимагають проводити громадські слухання. До прикладу, Вінницька міськрада за період пандемії провела 12 слухань, при тому, що в попередні роки їх було 40-60. Позначилися суворі обмеження, а часом взагалі заборона на проведення будь-яких зібрань під час пандемії.

Серед успішних інструментів взаємодії «влада-громада» в Україні фахівці відзначають бюджет громадських ініціатив, який дозволяє людям чи групам людей реалізовувати свої проекти. Це досвід Польщі, який втілено в Україні.

Підсумовуючи, Владислав Телень поділився аналізом звернень громадян до Вінницької міськради. Статистика свідчить, за 6 місяців 2021 року надійшла приблизно така ж кількість звернень, у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року. Проте змінився спосіб спілкування. Поодинокі раніше онлайн-звернення поступово стають популярніші, люди навчилися користуватися ресурсами та оцінили переваги такого способу спілкування з владою. Органи влади також за можливості переводять послуги у площину онлайн. Але є обмеження, які пов’язані з ідентифікацією особи та захистом її персональних даних.

Загалом експерт визнав дослідження цікавим та актуальним. Воно мотивує до розвитку громад та покращення комунікації між владою та громадянами загалом і під час пандемії зокрема.

Світлана Шевчук


Подпишитесь на новости

 
ads.bid
adpartner


РедТрэм Обменный

Video >>

Возле Москвы разбился истребитель 4-го поколения Су-27 – погиб пилот (видео)

09.06.2016 - 12:18
Сегодня утром в России разбился военный самолет. Катастрофа произошла в Московской области в паре километров от маленькой деревни Мураново, когда многоцелевой истребитель четвертого поколения Су-27 возвращался на аэродром в Пушкинском ...

«Третья сила» нанесла эффективный удар по оккупантам Донецка: видео

27.05.2018
Лидер Украинской Добровольческой армии Дмитрий ...

Появилось видео и фото киллера Вороненкова

23.03.2017
Появилось видео и фото киллера, ...