Норвезький нобелівський комітет оголосив в Осло лауреата Нобелівської премії миру за 2023 рік. Нагороду присуджено іранській правозахисниці та журналістці Наргіз Мохаммаді. 

Мохаммаді удостоєна премії із формулюванням «за її боротьбу проти пригноблення жінок в Ірані та за просування прав людини та свободи для всіх».

Мохаммаді також є віце-президенткою Центру захисників прав людини (DHRC). Його очолює лауреат Нобелівської премії миру Ширін Ебаді.

У травні 2016 року її засудили в Тегерані до 16 років за створення та керівництво «правозахисного руху, який виступає за скасування смертної кари».

Цього року Нобелівська премія передбачає грошовий приз в 11 мільйонів шведських крон (близько 1 мільйона доларів), диплом, а також золоту медаль.

Нобелівський комітет 5 жовтня оголосив лауреата премії у галузі літератури. Ним став норвезький письменник Йон Фоссе. Його удостоєно «за його новаторські п’єси та прозу, які висловлюють невимовне».

Фоссе народився 29 вересня 1959 року у м. Геугесунн. Як письменник дебютував 1983 року з романом «Червоне, чорне». Наразі він пише романи, новели, вірші, книжки для дітей та есе і п’єси. Крім того, його твори перекладено на понад сорок мов. 

Письменник є мінімалістом, у його творах часто повторюється кілька однакових реплік, а словниковий запас кожного твору цілком скромний.

4 жовтня було оголосив лауреатів Нобелівської премії у галузі хімії. Ними стали Мунгі Бавенді, Луїс Брюс і Олексій Єкімов. Науковців відзначено «за відкриття та синтез квантових точок». Про це повідомляє пресслужба Фонду Нобеля.

«Наночастинки та квантові точки використовуються у світлодіодних лампах та телевізійних екранах. Також їх можуть використовувати у хірургічних операціях з видалення ракових тканин», — йдеться в повідомленні.

Вчені зробили відкриття та розробку квантових точок, наночастинок настільки дрібних, що їх розмір визначає їхні властивості.

«Ці частинки мають унікальні властивості і наразі поширюють своє світло від екранів телевізорів і світлодіодних ламп. Вони каталізують хімічні реакції, і їхнє чітке світло може висвітлити тканину пухлини для хірурга», — повідомляє пресслужба.

За день до того, 3 жовтня, було оголошено лауреатів Нобелівської премії з фізики за 2023 рік. Ними стали вчені, які провели дослідження динаміки електронів в атомах П’єр Агостіні, Ференц Крауш та Енн Л’Юїльє. 

Фізиків відзначили у створенні надзвичайно коротких імпульсів світла, які можна використовувати для вимірювання швидких процесів з рухом електронів.

Нобелівську премію з медицини та фізіології 2 жовтня присудили Каталін Каріко (Угорщина) та Дрю Вайсман (США) за відкриття щодо модифікацій нуклеозидних основ, які дозволили розробити ефективні мРНК-вакцини проти COVID-19.

«Завдяки своїм революційним відкриттям, які фундаментально змінили наше розуміння того, як мРНК взаємодіє з нашою імунною системою, лауреати зробили свій внесок у безпрецедентний темп розробки вакцин під час однієї з найбільших загроз для здоров’я людини в наш час», — заявили в Нобелівському комітеті.

---

Подпишитесь на новости

---