На Вінниччині у печерах виявили малюнки часів монгольської навали
Часи монгольської навали залишаються певною «білою плямою» в історії Вінниччини, тогочасного прикордоння руських князівств і степовиків-половців. Весняні дослідження на території Ямпільської громади підтверджують факти збереження культурних традицій у цей час на південному Поділлі. У печері, розташованій поблизу Слободи Підлісівської, виявили петрогліфи, які датуються саме добою раннього середньовіччя.
Ангел, вершник, обличчя та містичний знак у печері з’явилися в межах другої половини ХІІІ-першої половини XV століття. Про це з упевненістю каже старший науковий співробітник ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
Протягом двох тижнів науковці досліджували печери в Оксанівці та Слобідці-Підлісівській. Оксанівські печери вивчені відносно не погано, тому нічого революційно нового там не знайшли. На відміну від слобідських.
Як вказує з посиланням на дослідників naparisi.com, селі Слобода-Підлісівська дослідники працювали у двох печерах, одна з яких природного походження, завдовжки понад 10 метрів. Археологи розчистили близько 40 см сміттєвого наносу та дослідили зображення вершників, які стоять на конях, не сидячи, що є унікальним для подібних пам’яток. Візуально видно, що ці малюнки належать одній руці й, імовірно, є старішими, ніж у Оксанівці. Зображення виконані чорним пігментом.
Після розчищення підлоги перед входом до печери вдалося виявити артефакти, які свідчать про життєдіяльність пастухів. Окрім цього, знайдено зображення ангела у незвичній формі — ймовірно, сюжетну сцену, виконану печерними ченцями. Подібні ангели зустрічаються і в Болгарії, що дає можливість провести цікаві паралелі.
Під великою печерою експедицію чекав сюрприз — вуглинки та фрагменти кераміки, які дали змогу датувати комплекс. Зокрема, фрагменти виготовлені на повільнообертовому гончарному крузі з домішками слюди та залишків вигорілої рослинності. Це вказує на період пізнього середньовіччя — друга половина XIII — перша половина XV століття.
Місцеві мешканці також показали дослідникам малу стінку — приміщення з гарною нішою, яке, ймовірно, було чернечою келією та пов’язане з попередніми двома печерами.
На думку дослідників, ці пам’ятки вигідно відрізняються від подібних об’єктів вище за течією Дністра і є справжньою окрасою регіону як об’єкти історії, археології, природи та культури. Їхня символіка, візуальні знаки, історичний контекст і потенціал мають бути включені в туристичну стратегію розвитку Ямпільщини.
Фото: Pavlo Nechitaylo
Подпишитесь на новости
