Справа вінницьких «чорних маклерів» продовжується – вважає самотня пенсіонерка Валентина Хмель, яка залишилась без житла

Ми вже писали про справу Валентини Хмель. Жінка опинилась у заручниках квартирної справи, відголоску квартирної афери «чорних маклерів» — угруповання, яке діяло у 2003-2004 роках і вбивало людей за житло. Свого часу придбавши таку квартиру із «чорним» минулим, сьогодні Валентина Хмель стала безхатченком.

– Я одинока пенсіонерка, не маю ні чоловіка, ні дітей. Родом із Вінниці, але довгий час прожила у Львові. На старість вирішила переїхати ближче до могили батьків. Продала свою приватизовану квартиру у Львові та переїхала у Вінницю.

Через агентство купила однокімнатну квартиру по вулиці Київській. Звідки мені було знати, що свого часу через цю квартиру було вбито людину?

Як потім я дізналась, у 2003-2004 роках у Вінниці діяло угруповання, яке вбивало одиноких людей, а їхні квартири продавало. Як виявилось, одну з них, яка фігурувала у цій справі, я купила. Власника убили, квартиру, як з’ясувалось, продали за підробними документами. Про це мені стало відомо нещодавно.

Над так званими «чорними маклерами» йшли суди. І квартира мала б бути під арештом, але залишається питання: чому в ході судових слухань арешт з квартири було знято? В ході цих маніпуляцій квартиру продали мені. Я її законний власник, що підтверджують документи БТІ.

3,5 року я спокійно проживала у квартирі, аж поки не отримала позовну заяву від матері загиблого чоловіка, який проживав у цій квартирі, про визнання її права власності на квартиру в порядку спадкування після померлого сина. Причому інтереси цієї жінки у суді представляла людина, яка свого часу захищала інтереси одного з учасників кримінального угруповання. Чи не дивно це? І чому не було претензій до попередніх власників квартири, а також винних осіб, а лише до мене?

На сьогодні я маю рішення суду, за яким я, ні в чому не винна людина, опинилась на вулиці. Рішення районного суду було підтверджене усіма судами вищої інстанції. За ним право власності на квартиру визнано за матір’ю загиблого, а щодо мене — виписати, виселити з квартири без надання іншого житлового приміщення. І тепер з дня на день до мене мають прийти представники виконавчої служби, які погрожують мені примусовим виселенням.

Але куди мені, одинокій людині, йти? Поповнювати ряди безхатченків? Я ж купила цю квартиру за власні кошти у занедбаному стані, зробила там ремонт і не маю іншого житла. Свої рішення суд виносив, коли я лежала з гіпертонічним кризом у лікарні. Бо від постійного страху і відчаю вже не знаю, на якому я світі. Чому суд не взяв до уваги мою ситуацію, що я також потерпіла у цій справі?

Я припускаю, що так сталось через зацікавленість у цій квартирі деяких осіб. І це зовсім не матір загиблого чоловіка, якій 83 роки і яка проживає в селі під Молдовою. Бо коли мій представник їздив до неї, вона нібито сказала, що квартира їй не потрібна, але чогось вона боїться. То виходить, що справа «чорних маклерів» продовжується?

Тепер з дня на день я чекаю представників виконавчої служби. Перебуваю у постійному страху опинитися на вулиці. До квартири силою (без участі державного виконавця) намагаються потрапити сторонні люди, постійно погрожують. Я переконана, що ці «активні» дії не є ініціативою самої позивачки, яку я жодного разу не бачила у судових засіданнях. Кажуть, свого часу у цих квартирах були зацікавлені представники правоохоронних органів. Я неодноразово зверталася в прокуратуру, але там посилаються на рішення суду.

У день, коли до Валентини Хмель мали прийти державні виконавці, вона знову потрапила до лікарні.

Сусідів Валентини Володимирівни обурює така ситуація.

– Невже наші правоохоронні органи, влада, не можуть захистити одиноку людину? За ці роки, поки вона ходить по цих судах, її вже, бідолашну, замордували. Як це так – купити квартиру за власну копійку, а тепер виженуть, як, вибачте, собаку, на вулицю? То це такий наш «гуманний» суд? А нащо наші правоохоронні органи, коли не можуть захистити безневинну людину?

Ось як прокоментувала ситуацію адвокат Валентини Хмель.

– Якщо говорити про кожне окреме рішення щодо квартири моєї клієнтки, то, зважаючи на доказову базу, вони не мають права на існування, тим не менш, вони є і приймались у доволі короткі строки. Спершу нібито в інтересах мами загиблого хтось звернувся в суд з приводу того, що вона пропустила строк для прийняття спадщини, — каже адвокат Аліна Шикунова. — Рішенням Замостянського районного суду цей строк було поновлено, хоча на той період, коли слухалась справа, власницею квартири була Валентина Володимирівна, і її право власності було зареєстроване в БТІ. Через деякий час вже було порушене питання про визнання права власності на цю квартиру в порядку успадкування за матір’ю загиблого. І зараз, незважаючи на те що Валентина Володимирівна добросовісний набувач, є інші власники і стоїть питання про її негайне виселення.

На сьогоднішній день заява моєї клієнтки з приводу шахрайських дій щодо реалізації цієї квартири зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, триває досудове слідство. Можливо, в подальшому це дасть можливість для скасування неправомірних, на нашу думку, рішень суду та відновлення справедливості щодо права Валентини Хмель на житло.

Джерело: «33 канал»