Комбат Філімонов розповів, що не так з новоствореними бригадами
НАТОвські стандарти підготовки військовослужбовців не відповідають умовам сучасної війни, яка наразі має місце в Україні. Це ширший і більш теоретичний висновок дописа у колонці на УП командира 108 окремого батальйону «Вовки Да Вінчі» Збройних сил України Сергія Філімонова.
Вужчий і більш важливий для України висновок – у Сил оборони є серйозні проблеми зі створенням нових боєздатних бригад, що є причиною великих втрат особового складу та територій.
«На жаль, методи підготовки, запропоновані інструкторами НАТО, часто не відповідають реаліям сучасної війни», — ця цитата Сергія Філімонова для більшості з нас є «холодним душем».
Також він жорстко критикує нав’язану Заходом практику створення нових необстріляних бригад. При цьому в унісон з багатьма іншими нашими захисниками він впевнений, що поповнення і нову бронетехніку потрібно давати старим досвідченим підрозділам:
«В Європі можуть навчити стріляти з автомату та кидати гранату, але це буде 10-15% від необхідних знань для того, щоб просто вижити. Піхотинець, для того щоб жити, має вміти маскуватись, пересуватись, облаштовувати позицію, протидіяти дронам, надавати медичну допомогу, вести спостереження, робити правильні доповіді і бути злагодженим з побратимом в окопі».
І, мабуть, найважливіше: «Довіряти своєму командуванню, яке має організувати всебічне забезпечення і планування задачі… за кордоном не вчать належним чином. Та і в Україні ці знання отримують тільки всередині старих, досвідчених підрозділах».
Вражає ступінь некомпетентності окремих новостворених бригад, а значить і командування, а також те, що армія досі тотально залежна від волонтерів, і що наші захисники купують все необхідне за власний кошт:
«Офіцери 155 бригади не змогли завести людей на позиції…, бо в них не було РЕБу на АВТОБУС. Вони просто не розуміли куди приїхали. Виїзд неброньованим пікапом на нуль – це зараз авантюра, а військовим автобусом небезпечно їздити навіть в умовному тилу 10 кілометрів від фронту.
Приданому піхотинцю дадуть автомат, 4 магазини, бронежилет, каску, аптечку і форму. А без рації з додатковою батарею, хоча б одного планшета на групу, ще 6-10 магазинів, ящика гранат, лопати, окопного РЕБу і мавіка над головою він просто не виживе. Всім цим, окрім гранат, частіше за все забезпечують волонтери і родичі бійців».
Якщо військовий попадає в підрозділ, де йому дають все необхідне і солдат відчуває що нове тимчасове командування знає шо робити, боєць намагається залишитися там за будь-яку ціну. Якщо його відправляють на позицію таким як він прийшов з навчання в Європі чи після базової військової підготовки (БЗВП) в Україні без додаткової роботи з ним, він або помирає, або іде в СЗЧ.
Подпишитесь на новости
