Збройні сили України можуть розірвати сухопутний коридор російських окупантів між РФ і Кримом ще до найближчої зими. Про це начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов заявив виданню «The Economist».

Надзвичайно сильне твердження, у яке важко повірити, якщо зважити на фактичні досягнення ЗСУ під час трьох з половиною місяців триваючого контрнаступу (звільнені території зафарбовані зеленим і блакитним кольором, причому правобережна Херсонщина, нагадуємо, була звільнена торік). Втім, ми не військові експерти.

Тим часом, доки так важко й повільно доводиться звільняти свої території, неможливо не згадати, як легко російські окупанти захопили їх за перші дні вторгнення.

І так співпало, що «Українська правда» оприлюднила велике і змістовне інтерв’ю з генералом Андрієм Соколовим, який керував нашою обороною біля Криму на момент вторгнення.

Знову ж таки, ми не лише не військові експерти, але й не судді (по факту нашого розгрому на півдні порушена кримінальна справа). Однак після вдумливого прочитання можемо зробити свій висновок: якщо хтось і винен, то керівництво і суспільство в цілому.

Ми були абсолютно не готові до війни – кожен, починаючи від обох президентів з 2014 року до останнього громадянина, які неадекватно ставилися до загрози в цілому.

Відбивати ворожі армади з Криму просто не було кому – ворог в десятки і сотні раз переважав ЗСУ на південному напрямку і в живій силі, і в озброєнні. Розмови про «розміновані мінні поля» і «непідірвані мости» — просто наївні пересуди бабусь на лавочці.

Без воєнного положення військові просто не могли забрати в людей і господарств землі для мінних полів. Окрім того, без мобілізації не було чим і кому воювати та мінувати – все, що було, йшло в зону АТО/ООС.

А ті мінні поля, які все-таки були на півдні (а вони таки були!), добре огороджувалися від місцевих, а значить про них чудово знали й окупанти. Нагадаємо, сполучення з Кримом не було перерваним – там був безумний трафік цивільних.

Навіть якби мости Чонгару через Сіваш були підірвані (а це безуспішно намагалися зробити наші малочисельні захисники), ворог безперешкодно провалив би по трасам через Армянськ по суходолу. Деякі інші мости підривали (наприклад у Генічеську), але це не могло змінити ситуацію.

Додамо тотальне домінування авіації агресора, постійні інтенсивні обстріли і бомбардування, відсутність нашої протиповітряної оборони…

Єдине питання, на яке не відповів Андрій Соколов: чому не був підірваний Антонівський міст через Дніпро? Генерал чітко заявив, що це не його зона відповідальності. Однак, швидше за все, тут мала місце зрада когось із силовиків.

---

Подпишитесь на новости

---