Зеленський підписав закон щодо зарплат чиновників
Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад. Про це повідомляє Нацагентство України з питань державної служби.
Зазначається, що класифікація посад надасть змогу порівнювати оплату праці на держслужбі з ринком праці в Україні — бухгалтерів з бухгалтерами, юристів з юристами, HR з HR, а не держслужбовців загалом із знеособленим ринком.
«Таким чином, запровадження нової системи оплати праці поступово посилить позиції держави як конкурентного роботодавця на ринку праці», — заявили в нацагентстві.
Відповідно до закону, складовими заробітної плати державного службовця є:
Стала заробітна плата:
- посадовий оклад (з 1 січня 2026 року мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби не може становити менше 2,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- надбавка за вислугу років (2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу) — з 1 квітня 2025 року.
- надбавка за ранг (визначається Кабінетом міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби), у 2025 році передбачається, що розміри залишаться незмінними.
Варіативна заробітна плата:
- місячна премія (не може перевищувати 30% розміру посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця).
- квартальна премія (не може перевищувати 90% розміру посадового окладу державного службовця за фактично відпрацьований час протягом кварталу).
- премія за результатами щорічного оцінювання.
Нагадаємо, середня заробітна плата, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, у квітні зросла до 19 856,19 грн.
В тему
Українці хочуть вищі зарплати
Під час пошуку роботи українці просять вищі зарплати, ніж готові їм запропонувати роботодавці. В середньому, у своїх резюме шукачі вказують бажаний дохід у 28 265 грн, тоді як середня зарплата у вакансіях складає 23 421 грн. Тобто, роботодавці готові платити майже на 5 тис. грн менше того, що просять шукачі.
Найбільша різниця між бажаною зарплатою і тією, яку готові платити роботодавці, зафіксована у таких сферах: “Сільське господарство, агробізнес” та “Страхування” – різниця складає понад 16 тис. грн. Приміром, фахівці в сільському господарстві просять зарплату в середньому — 41 610 грн, а роботодавці готові платити їм лише 25 476 грн. Страховики хочуть заробляти в середньому 44 304 грн, а їм пропонують 28 127 грн.
Своєю чергою, у сфері будівництва та архітектури різниця складає майже 11 тис. грн. Зокрема претенденти сподіваються на зарплату в середньому 37 982 грн, а їм готові платити 27 289 грн.
На менше, ніж хочуть, доводиться погоджуватися і керівникам. Вони просять у середньому 55 858 грн, тоді як їм пропонують у середньому 45 941 грн. Різниця – майже 10 тис. грн.
Водночас є й такі сфери, в яких пошукачі занижують свої очікування. Зокрема йдеться про сферу нерухомості. Там середня зарплата у вакансіях складає 44 123 грн. А середня запитувана – 40 218 грн. Тобто, шукачі просять майже на 4 тис. грн менше, ніж їм готові платити.
Ще в кількох сферах претенденти просять ненабагато менше від того, що їм готові запропонувати. Зокрема: у “ЗМІ та поліграфії”– менше, ніж на 100 грн. У медицині та фармацевтиці – на 315 грн.
Подпишитесь на новости
