Вчені розгадують секрет довголіття за допомогою стовбурових клітин
Вчені вважають, що люди, які дожили до 100 років, мають дивовижну здатність відновлюватися після травм і хвороб. Наприклад, один довгожитель двічі перехворів на іспанський грип та COVID-19.
Щоб розгадати секрет довголіття, дослідники створили перепрограмовані стовбурові клітини з крові столітніх людей і планують поділитися ними зі своїми колегами, пише Nature.
Одна з теорій припускає, що довгожителі мають генетичну структуру, яка захищає їх від хвороб. Однак перевірити її досить складно. Люди такого віку зустрічаються досить рідко, тому зразки їхньої крові та шкіри є дуже цінним ресурсом.
Біолог Джорджа Мерфі зі Школи медицини Чобаняна та Аведісяна Бостонського університету та його колеги вирішили створити банк клітин столітніх людей, якими могли б користуватися науковці.
Вони співпрацювали із Томом Перлзом, лікарем-геріатром, який керує найбільшим дослідженням людей віком від 100 років – New England Centenarian Study. під час нього вчені шукали столітніх людей у списках виборців у США, у статтях та в установах довгострокового догляду. Багато з них були раді взяти участь у дослідженні, бо «розуміють свою особливість».
Учасникам проводили оцінювання їхніх когнітивних і фізичних здібностей, а також у них брали зразки крові. Багато довгожителів були когнітивно здоровими й піклувалися про себе.
Близько у 30 столітніх людей дослідники виділили клітини крові й повернули їх до плюрипотентного стану – з якого вони могли перетворитися на будь-який тип клітин в організмі.
Індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (іПСК) втрачають багато аспектів свого «віку» в процесі реверсії (повернення до початкової форми) без зміни генетичного коду. Це дозволяє дослідникам використовувати ці клітини для вивчення генетичних факторів старіння.
Однією з ознак старіння є те, що клітини втрачають деякі механізми контролю якості, які беруть участь у виробництві білків, що може сприяти виникненню захворювань.
Експерименти вже проводяться. Зокрема, вчені виростили нейрони зі столітніх іПСК.
Ще неопубліковані результати свідчать про те, що нейрони, отримані від столітніх людей, були «тихішими» й не залучали механізми контролю в нормальних умовах – порівняно з нейронами молодших людей. Але коли з’являвся стресовий фактор, у довгожителів ефективно запускалися ці процеси, й нейрони швидко відокремлювали погані білки від хороших з більшою інтенсивністю.
Інша група науковців створила 3D-моделі мозку при хворобі Альцгеймера, використовуючи клітини столітніх людей. Вони порівняли їх з моделями, створеними з клітин 60-річних.
За словами невролога з Гарвардської медичної школи Ду Йон Кіма, у попередніх дослідженнях вчені виявили, що клітини мозку довгожителів мають високий рівень генів, пов’язаних із захистом від хвороби Альцгеймера.
Науковці сподіваються використовувати ці клітини для розробки інших типів, пов’язаних зі старінням, як-от клітини печінки, м’язів і кишківника, або навіть мініорганів.
В тему
Дослідження демонструють, що з кожним новим поколінням розуміння віку старості зміщується в бік більшої цифри. Науковці вважають, що причиною цього є, зокрема, збільшення очікуваної тривалості життя та пенсійного віку.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Psychology and Aging.
Вчені провели аналіз відповідей більше 14 тисяч німців на питання: «Людину якого віку ви б описали як стару?». Участь у дослідженні взяли особи, народжені між 1911 та 1974 роками. Вони відповідали на одне і те ж питання до восьми разів протягом 25-ти років. Результати спостереження показали, що дорослішання змушує людей переглядати вік, який вони сприймають як старість, у бік збільшення.
65-річні, які народилися в 1931 році, передбачали початок старості в 74 роки. Народжені в 1944 році, у тому самому віці початком старості вважали 75 років. На противагу цьому люди, які народилися ще у 1911, стверджували, що старість починається в 71.
Однак уявлення про те, коли закінчується зрілість і починається літній вік, мають тенденцію до стабілізації. Схожі уявлення про роки старості демонстрували учасники дослідження, які народились між 1936 і 1951 роками, а також народжені між 1952 та 1974 роками.
Автори дослідження вважають, що чим старшими стають люди, тим більш віддаленим у часі вони вважають період старості. Імовірно, причиною цього є стереотипи щодо віку.
«Це може бути пов’язано з тим, що багато людей не хочуть бути старими, тому вони відкладають настання старості«, – говорить співавтор дослідження Маркус Веттштайн.
Сприйняття того, коли настає старість, було вищим для жінок і нижчим для учасників, які мали слабке здоров’я чи були самотніми. Однак учені вважають, що виключно цих характеристик учасників недостатньо, аби пояснити результати аналізу.
До речі
До 59 років людина перебуває у зрілому віці, від 60 до 74 років – у літньому, а справжня старість настає у 75 років і триває до 89. Після 90 років – вже поважні довгожителі. Так вважає ООН.
І, попри всі природні негаразди, середня тривалість життя на Землі збільшується. Сьогодні вона вже 70–80 років. Чотири революції у медицині вже продовжили середній вік людини на 40 років. Це:
- гігієна (XVII століття);
- поява антисептиків (XIX століття);
- вакцинація (XIX століття) — це, щоправда, нині під питанням;
- відкриття антибіотиків (ХХ століття).
Очікується, що в 2025 р. кількість людей похилого віку збільшиться в 5 разів і перевищить 1 мільярд людей.
Подпишитесь на новости
