Угорщина вирішила вийти з Міжнародного кримінального суду

В Угорщині на закритій зустрічі з послами минулого тижня міністр юстиції Бенце Тужон оголосив, що Угорщина вийде з Міжнародного кримінального суду.

Про це повідомляє угорська служба «Радіо Свобода«.

Як відомо, суддями МКС було прийнято рішення про арешт лідера фашистського режиму РФ Путіна. Однак дружній до Кремля уряд Угорщини не міг мотивувати свій вихід з організації саме цією причиною, адже країна є членом ЄС… А ось подібне рішення щодо прем’єра Ізраїлю Нетаньяху розв’язало Орбану руки.

Зустріч послів, яких міністр поінформував про наміри Будапешта, проходила за особливих обставин. За словами кількох джерел, у залі використовувалися камери з програмою розпізнавання осіб, щоб переконатися, що присутні лише запрошені гості.

Дипломати сиділи на стільцях із зазначенням їхніх імен, а якщо хтось запізнювався, час запізнення писався на спинці стільця.

Політичне рішення про вихід Угорщини із МКС фактично було ухвалено кілька тижнів тому, але уряд все ще чекав, якою буде позиція президента США Дональда Трампа щодо МКС.

За словами співрозмовника Szabad Europa, після того, як 5 лютого Трамп заявив, що введе санкції проти суду у зв’язку з ордером на арешт прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, «угорський уряд сприйняв це як зелене світло».

Журналісти дізналися також подробиці процедури виходу Угорщини з МКС. Згідно з нею, уряд внесе до парламенту проєкт резолюції про вихід, і якщо його буде прийнято більшістю голосів, то вихід буде офіційно ініційовано.

За даними джерел, текст проєкту рішення про вихід Угорщини з МКС буде розміщено на сайті парламенту найближчим часом.

Нагадаємо, 1 січня Україна набула повноправного членства в Міжнародному кримінальному суді. Тепер учасниками Римського статуту МКС є 125 держав.

Речник МКС Фаді ель-Абдалл заявив, що тепер Україна має право голосувати при затвердженні бюджету, ухваленні змін, поправок до Римського статуту, при виборі суддів, майбутнього прокурора та його заступників тощо.

На запитання про українського суддю в МКС, речник зазначив, що цілком можливо, щоб Україна як учасниця висувала кандидатів. Рішення буде залежати від голосування Асамблеї. Він додав, що для суддів МКС існують певні вимоги щодо досвіду, зокрема в міжнародному або у кримінальному праві.

Нагадаємо, 21 серпня 2024 року Верховна Рада ратифікувала Римський статут. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон у День Незалежності України, 24 серпня.

Римський статут Міжнародного кримінального суду — це міжнародний договір, що заснував МКС. Він визначає порядок роботи суду, а також визначає злочини, що підпадають під його юрисдикцію — це, зокрема злочин агресії, злочини геноциду, злочини проти людяності та воєнні злочини.

Україна ратифікувала Римський статут із заявою по ст. 124 Римського статуту, згідно з якою МКС не буде мати юрисдикції по ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації. Однак ратифікація дозволить притягувати російських злочинців до відповідальності.

Ратифікація Римського статуту була одним із зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським союзом.