У Німеччині підтримують збільшення допомоги Україні
У німецькому суспільстві фіксується поступова зміна настроїв щодо війни в Україні: підтримка Києва зростає, тоді як страх перед можливим прямим нападом Росії на країни НАТО поступово слабшає.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного інститутом Insa на замовлення видання Bild.
Опитування показало, що більшість громадян Німеччини схиляються до продовження допомоги Україні у разі відсутності прогресу з боку Росії у питаннях припинення вогню чи мирних перемовин. Зокрема, 52% респондентів вважають, що Захід має посилити військову та фінансову підтримку Києва, якщо Москва відмовляється від дипломатичного врегулювання.
При цьому підходи до формату допомоги різняться. Майже третина опитаних — 28% — переконані, що підтримка повинна бути комплексною та включати як постачання озброєнь, так і фінансові ресурси. Ще по 12% німців виступають за надання допомоги лише в одному з форматів: або виключно фінансовому, або суто військовому. Водночас понад третина учасників опитування — 35% — заявили, що не підтримують подальшу допомогу Україні.
Попри зростання готовності до підтримки Києва, занепокоєння щодо безпеки Європи залишається суттєвим. Більше половини опитаних — 54% — вважають імовірним сценарій, за якого Росія після України може вдатися до агресії проти країн НАТО, зокрема Польщі чи Литви. Водночас цей показник демонструє зниження: порівняно з вереснем 2025 року рівень страху зменшився на 8 відсоткових пунктів. Наразі 34% респондентів заявляють, що не відчувають серйозних побоювань щодо перспективи великої війни в Європі.
Паралельно в Німеччині посилюється критичне ставлення до соціальної політики щодо українських біженців. Окреме опитування INSA, також проведене для Bild, засвідчило: більшість громадян не схвалюють виплату допомоги з безробіття (Bürgergeld) українцям, які перебувають у країні. Значна частина опитаних вважає, що чоловіки призовного віку мають повернутися в Україну.
Таким чином, громадська думка в Німеччині демонструє складну й неоднозначну динаміку: з одного боку — готовність підтримувати Україну у війні з Росією, з іншого — зростаючий скепсис щодо соціальних зобов’язань перед українськими біженцями та поступове зниження страху перед прямою воєнною загрозою для самої Європи.
Подпишитесь на новости
