У Києві розпочали демонтаж монумента «Переяславська рада»

У Києві комунальні служби розпочали демонтаж скульптурної композиції на честь Переяславської ради під Аркою дружби народу, яка перейменована у Арку свободи українського народу. Її перевезуть в інше місце.

Як повідомляє КМВА у Telegram, демонтаж може зайняти кілька днів, оскільки конструкція доволі масивна. Вона складається з 20 елементів, що важать близько 6 000 – 7 000 тонн.

Місцем зберігання монумента визначений державний музей авіації України ім. О. К. Антонова.

Арка дружби народів у Києві була відкрита у рамках святкування 60-ї річниці створення СРСР у 1982 році. Окрім самої арки, частиною композиції був радянський монумент із двома «пролетарями» – українцем і росіянином. Ії демонтували два роки тому.

Переяславська рада

370 років тому, 8 січня 1654 року, гетьман Богдан Хмельницький скликав військову раду у Переяславі. Вона увійшла в історію як Переяславська. Точні результати Переяславської ради були згодом втрачені і переписані істориками, тому рішення, ухвалене радою, трактується по-різному. В радянському трактуванні історії цю подію подавали як «возз’єднання» з Росією та ставила їй пам’ятники. Звісно, що зараз український народ сприймає цю подію негативно, бо сучасна Росія вкотре розпочала знищення нашого народу, вдаючи це за якесь благо.

Навіщо це зробив Хмельницький?

«Ой Богдане, Богданочку. Якби була знала, у колисці б задушила, під серцем приспала», – шельмував Хмельницького Тарас Шевченко у «Розритій могилі». Але що спонукало гетьмана піти на союз з московським царем?

1648 рік, іде Визвольна війни на Запоріжжі, результатом якої стає автономія Гетьманщини. В умовах феодальної Європи проголосити незалежність гетьман Хмельницький не міг. Тож автономія була затиснута між Річчю Посполитою, Османською імперією та Московським царством. Перед тим, як домовлятися з царем, він спробував іншого союзника у боротьбі проти поляків – кримських татар, але ті Військо запорізьке зрадили. Гетьман мав вирішити, с ким будувати союз, щоб вберегти автономію.

Як ішли перемовини з Москвою?

У період із 1648-го до 1652 року Богдан Хмельницький від переговори з Московським царем Олексієм Михайловичем.

Спочатку Хмельницький намагається схилити царя до військового союзу та підтримки козацтва. Хмельницький висловлює своє прихильне ставлення до Московського царства та пропонує об’єднатися для боротьби за трон голови Речі Посполитої.

Далі чотири роки посли Хмельницького ведуть перемовини, і в березні 1652 року посол Іван Іскра пропонує негайно прийняти під царську опіку Військо Запорозьке. Царський уряд погоджується взяти лише військо, без території, передбачаючи згодом надати йому землі в межиріччі Дону та Ведмедиці.

Як готувалися?

Восени 1653-го Земський собор, який відбувається в Москві, приймає рішення про включення Гетьманщини до складу Московського царства. Того ж 1653 року московський уряд оголосив війну Речі Посполитій.

Для ведення переговорного процесу між обома державами у Гетьманщину з Москви вирушило велике посольство, яке очолив боярин Василь Бутурлін.

Як підписували угоду?

Місцем проведення ради обирається Переяслав. Спочатку відбувається старшинська, а після і генеральна військова рада. Після зачитання царської грамоти гетьманом старшина та посли пішли до Успенського собору, де духовенство мало привести їх до присяги. Хмельницький зажадав, щоб посли першими присягли від імені царя, що мало б забезпечити Гетьманщині збереження її прав, а також було б підтвердженням союзу між обома державами. Однак Василь Бутурлін відмовляється присягати від імені царя, посилаючись на те, що цар не присягає своїм підданим.

Жодного договору в цей день підписано не було. Після довгих нарад українська сторона все ж таки присягає на вірність царю. В історичних документах говориться про те, що в цей день присягу склали 284 особи.

Про що була угода, написана пізніше?

Після від’їзду Бутурліна козацька старшина з гетьманом почали писати умови договору. Вирішено віддати Гетьманщину під протекторат Московського царства зі збереженням основних прав і вільностей Війська Запорозького. Проект договору складався із 23 пунктів. Після Переяславської ради представники московського посольства побували у 117 містах і містечках Гетьманщини, щоб прийняти присягу від населення на вірність цареві. Слід тексту угоди втрачено.

До чого це призвело?

Козакам дають царську гарантію про збереження державних прав Гетьманщини, яку згодом неодноразово порушать, і врешті-решт широка автономія українських земель та Запоріжжя звелася протягом 120 років нанівець.