Стефанчук виступив за скорочення кількості нардепів
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що скорочення кількості народних депутатів до 300 осіб знову може стати предметом суспільної та політичної дискусії.
Про це він розповів в інтерв’ю для програми Є розмова на YouTube-каналі Укрінформу/
За його словами, чисельність парламенту більше не відповідає реальному демографічному стану в країні.
«Коли було 52 мільйони, це одна справа, а сьогодні, коли людей набагато менше, безперечно, питання представництва в суспільстві потребує перегляду», — зазначив спікер.
Стефанчук нагадав, що ще у 2019 році президент Володимир Зеленський запропонував внести зміни до Конституції та зменшити кількість народних обранців. Втім, тоді Конституційний суд не підтримав цю ініціативу.
Водночас Голова ВР переконаний, що «питання скорочення кількості народних депутатів, без сумніву, постане в українському суспільстві», а цифра 300 може стати орієнтиром для оновлення системи представництва.
Раніше стало відомо, що щонайменше 50 народних депутатів, 8,5% від складу Верховної Ради дев’ятого скликання, отримали підозри. Про це в січні заявив перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко під час презентації результатів дослідження: «Рада-9. Підсумки».
«Я думаю, що наслідки скасування недоторканності ми ще довго будемо бачити. Як мінімум 50 народних депутатів з підозрами — це показник. Він напевно важкий для сприйняття, адже це 8,5% складу. Я не думаю, що в будь-якому іншому прошарку суспільства є такий відсоток корупціонерів. Ні, такого немає такого. Тобто є питання, і суспільство має робити висновки. Це чисто політична історія», — зазначив Корнієнко.
Він назвав скасування недоторканності одним із ключових чинників, що справили вплив на роботу парламенту цього скликання.
«На роботу Верховної Ради України дев’ятого скликання загалом вплинули три важливі фактори: скасування недоторканності народних депутатів, подолання кнопкодавства та такого ганебного явища, як переголосування питань», — заявив Корнієнко.
За його словами, збільшилася порівняно з минулим скликанням кількість повторних других читань і відхилених законопроєктів.
«Якщо ж законопроєкт відхиляється, то далі його не можна вносити на цій сесії. Це те, що спонукає суб’єктів законодавчої ініціативи краще працювати над якістю проєктів та їх наповненням», — пояснив Корнієнко.
Подпишитесь на новости
