Спікер Конгресу США зробив першу заяву щодо України

Республіканець Майк Джонсон, якого у середу, 25 жовтня, обрали спікером Палати представників Конгресу США, заявив, що відкритий до діалогу з президентом Джо Байденом щодо допомоги Україні, повідомляє Bloomberg.

«Хоча Джонсон раніше скептично ставився до допомоги Україні, він сказав, що він відкритий для переговорів щодо запиту Байдена щодо додаткового фінансування для допомоги країні в контрнаступі проти Росії», — йдеться у матеріалі видання.

Тим часом Байден уже привітав Джонсона з обранням і закликав його сприяти ухваленню в Конгресі додаткового фінансування, зокрема й для України. Про це йдеться в опублікованій на сайті Білого дому заяві Байдена.

Американський президент нагадав, що раніше підтвердив готовність працювати з будь-яким спікером нижньої палати Конгресу незалежно від того, яку партію він представляє.

Байден додав, що протягом обрання Палатою представників спікера підготував «історичний пакет додаткового фінансування, який зміцнює наші двопартійні інтереси національної безпеки в Ізраїлі та Україні, захищає наші кордони та інвестує в американський народ».

Президент США підкреслив, що ці пріоритети були схвалені лідерами обох партій. І зараз потрібно діяти швидко, щоб задовольнити потреби США в галузі національної безпеки і уникнути урядового шатдауну через 22 дні.

Нагадаємо, у середу Палата представників США після кількох тижнів спроб обрала нового речника — представника республіканської більшості і прихильника колишнього президента Дональда Трампа Майка Джонсона. Раніше він послідовно підтримував ініціативи на скорочення допомоги Києву.

У ніч на 20 жовтня президент США Джо Байден виступив зі зверненням до американців. Офіційна причина промови – «відповідь на терористичні атаки ХАМАСу та на триваючу жорстоку війну проти України».

Ось що він сказав:

«Напад, який терористи вчинили проти Ізраїлю, насправді є відлунням майже 20 місяців війни, трагедії та жорстокості, завданих українцям – народу, який дуже сильно постраждав відтоді, як Путін розпочав своє тотальне вторгнення в Україну.

Ми про це не забули.

Ми не забули про масові поховання, тіла зі слідами тортур, про те, як зґвалтування перетворилося на зброю росіян, а також про тисячі і тисячі українських дітей, насильно вивезених до Росії, вкрадених у своїх батьків. Це жахливо!

ХАМАС і Путін – це різні типи загроз світові, але їх об’єднує одне. І одні, і інший хочуть знищити сусідню демократію, зрівняти її з землею. Саме для цього Путін заперечує, що Україна має або коли-небудь мала справжню державність. Він стверджує, ніби це Радянський Союз створив Україну.

А два тижні тому він заявив світові, що якщо Сполучені Штати і наші союзники припинять військову підтримку України – а, мовляв, якщо це зроблять США, то зроблять і інші – то Україні залишиться, цитую, «тиждень життя».

Але ми не будемо це припиняти.

Цілком природне запитання: чому це взагалі має значення для США, це ж дуже далеко?

Тому я хочу пояснити, чому забезпечення успіху як Ізраїлю, так України є життєво важливим для національної безпеки Америки.

Історія навчила нас, що коли терористи не платять ціну за вчинений ними терор, коли диктатори не платять ціну за свою агресію – це лише збільшує рівень хаосу, смертей і руйнувань. Злочинці продовжують діяти, а ціна їхніх дій, а також загрози для Америки і світу – продовжують зростати.

Отже, якщо ми не зупинимо прагнення Путіна підкорити Україну, то він не обмежиться лише Україною.

До слова Путін вже погрожував, що він «нагадає» Польщі – і слово «нагадаю» є цитатою, що західні землі цієї країни нібито були «подаровані Росією».

А один з його головних радників, колишній президент Медведєв, назвав Естонію, Латвію і Литву «балтійськими провінціями» Росії.

Тобто їхні погрози вже стосуються країн-членів НАТО!

Протягом 75 років Північно-атлантичний альянс підтримує мир в Європі і є наріжним каменем американської безпеки. Тож якщо Путін нападе на члена Альянсу, ми будемо захищати кожен дюйм землі НАТО, як того вимагає і до чого закликає Північно-атлантичний договір.

У цьому разі ми отримаємо те, чого ми не прагнемо – війська США воюватимуть в Росії або проти Росії.

Підкреслю ще раз – це той сценарій, якого ми не прагнемо.

Перебуваючи за межами Європи, ми знаємо, що наші союзники і (що ще важливіше!) наші супротивники та конкуренти спостерігають за нами. Вони також спостерігають за тим, як ми реагуємо на події в Україні.

Якщо ми відступимо і дозволимо Путіну знищити незалежність України, то потенційні агресори в усьому світі надихнуться і спробують зробити те саме.

Ризик конфлікту і хаосу може поширитися на інші частини світу.

Саме тому зараз Іран підтримує Росію в Україні, так само як підтримує ХАМАС та інші терористичні угрупування в регіоні. Але ми продовжуватимемо притягати їх до відповідальності.

Американське лідерство – це те, що тримає світ разом.

Американські альянси захищають також нас, безпеку Америки.

Американські цінності – це те, що робить нас бажаним партнером для інших країн.

Це все опиниться під загрозою, якщо ми полишимо Україну наодинці, якщо ми повернемося спиною до Ізраїлю тощо. І це не варто робити. Ось чому у п’ятницю я направлю до Конгресу терміновий бюджетний запит на фінансування потреб національної безпеки Америки, на підтримку наших критично важливих партнерів, в тому числі Ізраїлю та України.

Це розумні інвестиції, які принесуть дивіденди американській безпеці для наступних поколінь, допоможуть захистити американські війська, та допоможуть побудувати безпечніший, мирний і процвітаючий світ для наших дітей і онуків.

Я прошу Конгрес гарантувати, що ми можемо продовжувати безперервно надсилати Україні зброю, необхідну для захисту себе і своєї країни, щоби зупинити Путіна.

Зараз українська армія має у цьому успіх.

Коли Путін вторгся в Україну, він думав, що захопить Київ і всю Україну за лічені дні. Але минуло більше року, і Путін продовжує зазнавати поразок.

Київ тримається завдяки хоробрості українського народу. Україна вже повернула собі понад 50 відсотків окупованої території, яку на початку 2022 року окупували російські війська. Це відбулося за підтримки коаліції на чолі з США та понад 50 країн світу, кожна з яких робить свій внесок у підтримку Києва.

Що станеться, якщо ми відступимо?

Ми – справді важлива нація для цієї підтримки.

Тим часом Путін має підтримку Ірану та Північної Кореї, купує ударні дрони та боєприпаси, щоби тероризувати українські міста і їхніх мешканців.

Між тим, як я і говорив від початку, США не відправлятимуть американські війська воювати в Україну.

Все, про що просить Україна, – це допомога.

Україна просить про зброю, боєприпаси, про те, що дозволить витіснити російські війська зі своєї землі. А також про систему протиповітряної оборони, щоб збивати російські ракети до того, як вони зруйнують українські міста.

І дозвольте мені прояснити важливе.

Зараз ми відправляємо Україні обладнання, яке зберігається на наших складах. А гроші, виділені Конгресом, ми використовуємо їх для того, щоб поповнити наші власні військові склади новішим озброєнням, яке захищатиме Америку.

Озброєнням, яке виготовлене зроблене в Америці.

Так, ракети «Патріот» виготовляють в Аризоні; артилерійські снаряди – в 12 штатах, в Пенсильванії, Огайо, Техасі тощо.

Зараз, як і під час Другої світової війни, американські робітники будують арсенал демократії та служать справі свободи.

На завершення хочу поділитися однією історією. На початку цього року я сів у літак Air Force One для таємного польоту до Польщі. Там я сів у потяг із затемненими вікнами і 10 годин їхав до Києва, щоб бути разом з народом України напередодні річниці їхньої відважної боротьби проти Путіна.

Я став першим американським президентом з часів президента Лінкольна, який поїхав у зону бойових дій, не контрольовану американськими військовими. Зі мною була лише невелика група співробітників служби безпеки і кілька радників.

Але коли я вийшов з поїзда і зустрівся з президентом Зеленським, я не відчув себе самотнім.

Я привіз із собою ідею Америки, обіцянку підтримки Америкою для людей, які сьогодні борються за те, за що ми самі боролися 250 років тому: свободу, незалежність, самовизначення.

І коли я йшов Києвом з президентом Зеленським, а вдалині звучали сирени повітряної тривоги, я ще сильніше відчув те, у що завжди вірив: Америка все ще є маяком для світу.

Як казала Мадлен Олбрайт, ми – «незамінна нація».

В усьому світі є люди, які зберігають надію завдяки нам, які вірять у краще життя завдяки нам, які відчайдушно намагаються не бути забутими нами, і які чекають на нас.

Але час має вирішальне значення.

Так, у Америці зараз є розбіжності між партіями. Але ми повинні їх подолати.

Ми не можемо дозволити дріб’язковій партійній ворожнечі стати на заваді нашим обов’язкам як великої нації.

Ми не можемо і не дозволимо перемогти терористам на кшталт ХАМАСу і тиранам на кшталт Путіна. Я не дозволю цьому статися.

У такі моменти ми повинні нагадувати – ми повинні пам’ятати, хто ми є. Ми – Сполучені Штати Америки – Сполучені Штати Америки. І немає нічого – нічого, що було б нам не під силу, якщо ми зробимо це разом».