Що впливає на пам’ять про сни: вчені назвали головні фактори

Італійські психологи з IMT School for Advanced Studies у Лукке провели дослідження, щоб розібратися чому одні люди добре пам’ятають свої сни, а інші — майже ніколи, повідомляє BILD.

Вони залучили 204 добровольців віком від 18 до 70 років і проаналізували, які фактори впливають на здатність запам’ятовувати сновидіння.

Протягом 15 днів учасники щоранку записували на диктофон, чи бачили вони сни та що саме запам’ятали. Також оцінювалася якість їхнього сну. У 42 добровольців додатково реєстрували електричну активність мозку за допомогою ЕЕГ, щоб визначити, у якій фазі сну виникали сновидіння.

Перед та після експерименту учасники проходили тести на стан здоров’я, когнітивні здібності та особистісні особливості.

Дослідники виявили кілька важливих факторів, що впливають на пам’ять про сни:

Час року: найкраще сни запам’ятовували навесні та восени, а взимку – найгірше.
Вік: літні люди рідше могли переказати деталі сновидінь, хоча відчували, що їм щось снилося. Це явище назвали «білими снами», коли враження від сну зникає одразу після пробудження.
Фази сну: довший сон із частими REM-фазами сприяв запам’ятовуванню снів, тоді як короткий та глибокий сон — навпаки.
Ставлення до сновидінь: ті, хто позитивно ставився до снів і часто мріяв протягом дня, запам’ятовували сни краще.

Цікаво, що стать людини не впливала на здатність пам’ятати сни, хоча раніше вважалося, що жінки частіше згадують свої сновидіння.

Вчені вважають, що пам’ять про сни — це не випадкове явище, а складний процес, пов’язаний із нейронними мережами мозку. Вони планують продовжити дослідження, щоб глибше зрозуміти механізми формування та збереження спогадів про сновидіння.

Раніше повідомлялося, що вчені відкрили, що рецептор мелатоніну MT1 є ключовим регулятором фази швидкого сну. Це відкриття може стати проривом у розробці нових методів лікування розладів сну та таких станів, як хвороба Паркінсона і деменція, які пов’язані з порушеннями REM-сну.

За словами дослідників, людський сон складається з послідовності стадій, кожна з яких виконує різні фізіологічні функції. Швидкий сон відіграє вирішальну роль у когнітивних процесах, тоді як нешвидкий – забезпечує фізичне відновлення організму. Порушення цього циклу можуть негативно вплинути на когнітивні функції та підвищити ризик нервово-психічних захворювань.

Дослідження, опубліковане в Journal of Neuroscience, вперше вказує на конкретний рецептор, що регулює швидкий сон. Досі науковці не могли точно визначити, який саме рецептор відповідає за цю фазу. Зараз немає препаратів, спрямованих на поліпшення швидкого сну, адже більшість існуючих снодійних засобів знижують його тривалість.

Команда дослідників з Університету Падуї, під керівництвом професора Стефано Комаї, виявила, що MT1 впливає на нейрони в області мозку, відомій як Locus Coeruleus, які регулюють викид гормону норадреналіну. За допомогою спеціального препарату, що активує MT1, вчені змогли збільшити тривалість швидкого сну у піддослідних тварин.

Це відкриття дає надію на створення цільових ліків для людей з порушеннями сну, що дозволить покращити їхню якість життя та знизити ризики розвитку когнітивних і емоційних розладів.