Руйнування Каховської ГЕС призвело до трагедії для осетрових в Україні

Підрив росіянами Каховської ГЕС вкрай негативно позначився на популяції осетрових видів риб, які занесені до Червоної книги України. Щобільше, було втрачено маточне поголів’я осетрових, які утримувались на єдиному в Україні державному осетровому заводі.

6 червня 2023 року вночі російські війська зсередини підірвали конструкції Каховської ГЕС в Херсонській області. Це призвело до гуманітарної та екологічної катастрофи в кількох регіонах України та потенційно серйозних наслідків в інших країнах, наприклад, через забруднення Чорного моря. У річницю трагедії експерти Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна) зауважують, що “каховська катастрофа” стала прямою загрозою для подальшого відтворення популяцій осетрових видів риб, які опинилися на межі зникнення в Україні.

Тяжкий шлях осетрових

Осетрина ще 200 років тому не вважалася екзотикою для українців! Ці унікальні істоти, які пережили динозаврів та мало змінилися з тих часів, трапляються також в українських річках. Історично Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг були й частково залишаються оселищами для осетрових видів риб.

Проте сьогодні ситуація докорінно змінилася — з шести видів осетрових, що водяться в Україні, два (осетер шип та осетер атлантичний) вважають вимерлими; всі інші занесені до Червоної книги та потребують нашого захисту.

Як із промислової риби, якою ледь не “кишіли” українські річки, осетрові перейшли до охоронного статусу?

Удар перший: гідробудівництво

Тут варто знати, що осетри належать до мігруючих видів риб. Для нересту вони долають довгий шлях, щоб знайти підходящу для відкладання ікри ділянку річок, розташовану вище за течією. А після мігрують назад у море чи океан. Відомо, що севрюга відкладала ікру у водах біля Черкас, інколи піднімаючись до Києва. Знахідки білуги зустрічались біля Києва і навіть вище.

Ситуація змінилася докорінно у ХХ сторіччі — масштабне гідробудівництво, яке відбувалося на Дніпрі, Дунаї, Дністрі, завдало осетровим найбільшого удару. Глухі греблі — це непереборна перепона для мігруючих видів риб!

Так, після будівництва Каховської ГЕС осетри в Дніпрі зникли, адже одна з найбільших річок чорноморського басейну була перекрита для них непрохідними “стінами” гідроелектростанції.

Удар другий: надмірний вилов і браконьєрство

Незначна популяція осетрових, що залишилася у басейні Чорного моря та нижній течії річок зіштовхнулася з іншою проблемою — надмірним виловом і браконьєрством.

“Ікра осетрових, «чорне золото», є одним з найдорожчих делікатесів у світі. Це призвело до нещадної експлуатації осетрових видів та чергового скорочення їхньої популяції. Попри заборону, браконьєрство осетрових залишається серйозною проблемою”, — підкреслюють у WWF-Україна.

Удар третій: знищення росіянами єдиного в Україні державного осетрового заводу

Природний нерест в Дунаї, штучне зариблення та робота Херсонського осетрового заводу допомагали всі ці роки виживати осетровим видам риб в Україні.

Щороку “Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка С. Т.  Артющика” забезпечував вселення понад 1,5 млн екземплярів молоді осетрових. Він працював з 1984 року й компенсував відтворення осетрових видів риб в Україні, які втратили можливість природного розмноження через зарегулювання Дніпра каскадом водосховищ.

Проте внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС 6 червня 2023 року під воду також пішов й Херсонський осетровий завод!

Підрив Каховської ГЕС та затоплення осетрового заводу може призвести до різкого скорочення популяцій осетрових в українських водоймах та зникнення деяких видів.

По-перше, під загрозою знищення опинилися нечисленні залишки вільноживучих осетрових, нерестовий хід яких з моря в річки якраз припадає на травень-червень. По-друге, було втрачено все маточне поголів’я осетрових, яких утримували на Херсонському осетровому заводі (у 2015 р. сюди було передано на утримання 745 екземплярів руського осетра). За свідченнями дирекції заводу, в результаті катастрофи всі ставки опинилися під шаром води до 4 м.

Заклик до дій!

У річницю “каховської катастрофи” WWF-Україна закликає до комплексного підходу, який допоможе врятувати осетрових від зникнення.

Боротьба з браконьєрством та незаконним виловом, відновлення природних місць нересту та міграції осетрових, розведення осетрових у рибних господарствах для поповнення диких популяцій — лише одні з основних кроків на шляху збереження та відновлення популяції осетрових видів риб.

Окрім того, у питанні відновлення Каховської ГЕС щонайменше має бути враховано можливість створення рибоходів для осетрових та інших видів прохідних риб. Загалом же подальші дії мають засновуватися  з урахуванням всебічної оцінки екосистемних послуг.

Реалізація будь-яких проєктів у питанні відбудови Каховської ГЕС має здійснюватися із проведення оцінки впливу на довкілля.