Сьогодні, 19 липня, у останній агітаційний день кандидатка у народні депутати України по 12 округу Олена Верлан-Кульшенко підіб’є підсумки власної виборчої кампанії. Про переслідування родини, про брудні технології, про очікування мешканців 12 округу від майбутніх парламентарів… про все відверто і чесно о 17:30 на телеканалі «ВІТА» у прямому ефірі.

Вчора близько півночі на ФБ-сторінці Олени Верлан-Кульшенко з’явився допис: «Йдуть вибори. Я не переживаю за себе. Разом з тим, я прекрасно розумію навіщо опонент організовував зустріч саме в дворі, де я живу. Схоже, це була чітка орієнтація на провокацію напередодні виборів, вона готувалась давно і вийшла! Звісно, він взагалі не живе в 12 окрузі і я не можу у відповідь «провести зустріч». Ще не хочу! Бо поки пишу текст, поряд сидить і плаче моя донька. Я не боюсь поліграфу, та скільки бажання, ні не чесності і порядності, а саме жадоби сісти в крісло депутата, що у відповідь на слова, які сказали доньці, почалась розмова про поліграф. Цікаво, що коли цьому кандидату люди пропонували пройти поліграф з приводу прибутків і ще ряду питань він промовчав і на той самий поліграф не побіг! А тут вхопився! Я повторила розповідь доньки. І буду стояти на захисті своєї дитини, як захищаю бійців!»

Які події на 12 окрузі спонукали лідерку перегонів так емоційно написати? Подробиці ми дізнаємося згодом.

Нагадаємо, що Олену Верлан-Кульшенко у виборчій кампанії підтримав п’ятий Президент України. Кандидатка зазначає, що депутатський мандат для неї —  не мета, це  інструмент. Вона викладачка Вінницького медуніверситету, займається судовою практикою, супроводжує медичні справи в суді з колегами-адвокатами. Волонтерка, яка із перших днів війни опікується ветеранами АТО та реабілітацією поранених бійців.

Як справедливо зауважує Олена Олександрівна, «вибори – це інша війна». В розмові із журналістами вона зазначає:

Я проти чорного піару! Люди мають право вибирати свого кандидата із правдивої інформації. За останні тижні я стільки усього почула про себе від своїх опонентів по 12-му окрузі. Бог їм суддя… Болить інше: їхні агітатори підходять до моєї доньки і говорять неприємні речі, питаючи: що буде, коли маму вб’ють?… Я нікого не боюсь!!!

Я дуже шкодую, що дали їм шанс паразитувати, поки ми ночами зустрічали загиблих і молились Господу, аби укріпив наших синів!

Я дуже шкодую, що не ми пішли єдиним фронтом на місцеві вибори у 2015, бо тоді ми мали Донецький аеропорт і Дебальцево, — не мали часу на агітацію і політичний піар!

Я шкодую, що із міркувань етики і поваги до родин загиблих, я не писала пост про загиблого Героя, аби не виставляла фото тих, хто залишився без батька, сина… А треба було, щоб люди дивились в очі цим родинам, — дивились і розуміли їх біль, величезну страшну втрату. Це ціна нашого спокою!

Я шкодую, що за ці п’ять років я поховала своїх учнів, друзів і побратимів. Моя мама, маленька, сивенька, кожного разу проводжала мене на фронт і тихо плакала. Вона відмовилась летіти до сестри в Ізраїль, бо на війну пішов Славік — мій старший син. І серце її не витримало нас трьох на війні — мене і двох синів…

Я шкодую, що стояла біля ліжка бійця, якому відірвало ногу, не виконала його прохання – не сфотографувала його ногу, якої вже не було… Віджартовувалась, що «все буде добре», а потім ревіла за дверима палати…

Я шкодую, що ті, хто зараз розповідає про свою депутатську діяльність, паралельно роздає людям піци в обмін на їх копію паспорта.

Я шкодую, що поки мої сини були на фронті, голова ОСББ нашого будинку, посміхаючись, захоплював допоміжні приміщення!
Я шкодую, що дала час красти, знищувати, зневажати наших дітей, добивати бідністю наших батьків!

Я не маю багато часу тепер — не маю! Бо вже далі нікуди! А знаєте чому? Бо сьогодні під час зустрічі з виборцями у дворі хлопчик на ім’я Михайлик запитав:»А можете зробити, щоб не було війни і щоб пенсію підняти дідусю і бабусі? Вони працювали в третій лікарні. Ви ж зможете підняти їм пенсію, бо вони бідні?»
Тому йду. Хочу, щоб мене почули і підтримали. Бо не можемо ми говорити про щасливе дитинство, якщо наші діти просять про мир і про допомогу старим!

Мені гріє душу підтримка людей. Я вірю, що з вашою підтримкою ми РАЗОМ досягнемо миру та щастя в незалежній країні!

---

Подпишитесь на новости

---