Новий меморандум з МВФ передбачає підвищення комунальних тарифів

Українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ допускає поступове підвищення комунальних тарифів для населення під час війни. Тарифи у післявоєнний період також зростатимуть. Про це свідчить Меморандум з МВФ.

«Потенційні заходи реформ, як тільки дозволять умови, включають додаткове поступове підвищення тарифів (з урахуванням нової тарифної методології та соціальних міркувань під час війни)», — зазначається в документі.

Українські чиновники чекають також «зовнішнього фінансування та надання прозорої та виняткової прямої бюджетної підтримки енергетичним державним підприємствам в очікуванні доступних бюджетних ресурсів».

Після закінчення війни порядок денний реформ в енергетичному секторі, зокрема, вимагатиме відновлення та посилення конкуренції на оптових та роздрібних ринках газу.

Кабінет міністрів України прийме дорожню карту для поступової лібералізації ринків газу та електроенергії з планом реалізації із зазначенням термінів на період після воєнного стану.

Оновлений Меморандум із МВФ підписали президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. Документ містить добровільні зобов’язання влади країни здійснити певні кроки.

Нагадаємо, наприкінці червня МВФ оприлюднив оновлений меморандум з Україною, від виконання умов якого буде залежати подальша підтримка нашої держави. Згодом Рада Міжнародного валютного фонду завершила п’ятий огляд програми розширеного фінансування для України, що дозволило виділити приблизно 1,1 мільярда доларів для України, які будуть спрямовані на підтримку бюджету.

У документі йшлося, що загалом Україна вже виконала 23 з 37 основних «маяків», це зокрема реформи та зміни у законодавстві.

За даними першого заступникаголови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, на оновлений перегляд було три «маяки»: розробити концептуальну записку щодо програми «5-7-9» — виконано; одноосібний розгляд справ ВАКС — виконано із запізненням; проаналізувати заборгованість та оцінити фінансовий стан підприємств теплокомуненерго — перенесено на кінець жовтня.

Найближчим «маяком» є перезавантаження БЕБ, який Україна мала виконати до кінця червня. Ввечері 28 червня, Президент Володимир Зеленський підписав закон про перезавантаження БЕБ, таким чином дедлайн було витримано.

Україні залишилося виконати 15 вимог, зокрема:

розробити методологію оцінки ефективності податкових пільг, в тому числі їх вартості для бюджету, до кінця вересня;
визначити основні державні компанії, які серйозно постраждали від війни, та підготувати огляд потенційних витрат, до кінця вересня;
завершити зовнішній аудит ефективності НАБУ за участю трьох незалежних експертів з міжнародним досвідом та опублікувати його звіт, до кінця вересня;
з технічною допомогою МВФ провести діагностичний огляд довоєнної політики та практики середньострокового бюджетного планування порівняно з найкращими практиками, до кінця жовтня;
розробити політику державної власності на ДП, дивідендну політику та стратегію приватизації, до кінця жовтня;
внести зміни до Кримінального процесуального кодексу, які дозволять Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі керувати запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу, а також раціоналізувати наслідки спливу строків досудового розслідування, до кінця жовтня;
ухвалити зміни до Митного кодексу, до кінця жовтня;
проаналізувати заборгованість та оцінити фінансовий стан підприємств централізованого теплопостачання, до кінця жовтня;
на основі результатів дорожньої карти з розробки процедур УГВ прийняти урядову постанову, що забезпечить чіткий зв’язок між середньостроковим терміном служби та капітальними витратами, включаючи пріоритети реконструкції, а також визначить роль Мінфіну як «воротаря»; до кінця грудня;
продовжити передачу державних банків в управління Мінфіну, а нові державні банки, які зʼявляться не будуть рекапіталізоані за рахунок державних коштів;
підготувати концепцію оздоровлення банків у консультаціях з працівниками ФГВФО та МВФ, до кінця грудня;
впровадити методологію оцінки наглядових ризиків для визначення пріоритетів наглядової діяльності, до кінця грудня;
створити новий суд, який розглядатиме адміністративні справи проти державних органів, до кінця грудня.