На Вінниччині церквою УПЦ МП керує обміняний до РФ зрадник Іонофан

У Тульчинській єпархії УПЦ МП склалась дивна ситуація. Керуючого митрополита Іонафана суди визнали винним в антиукраїнській діяльності, після чого засудженого обміняли. Наразі він перебуває у Москві, але, як виявляється, звідти керує справами. Хоча це заборонено церковними «правилами». Однак, місцеве духовенство та віряни мають погоджуватися з таким становищем.      

«Але це вже файно: знущається зі своєї пастви відкрито, а ті певно думають, що то роса Божа. Після такого, якщо не прозріти, то хіба вже сліпець від народження. Іонафан продовжує керувати своєю єпархією «напряму» – з москви! А ви і далі продовжуйте вірити попам і симпатикам про «ми атнашенія к кірілу нє імєєм», – звернув увагу на досить дивну ситуацію архімандрит ПЦУ з Ладижина Філарет Галицький.

Підтвердженням позиції клірика став пост архієпископа Сергія Аніцоя, який російською мовою написав, що «за благословення митрополита Іонафана» 30 червня звершив літургію у кафедральному соборі у Тульчині.

Нагадаємо, вікарій Ладижинський Сергій Аніцой був позбавлений українського громадянства у грудні 2022 року, разом з Анатолієм Єлецьких (Іонафаном), але так і не отримав погодження на служіння у Вінницькій ОВА як того вимагає закон від іноземців. Відповідні державні служби мають усі підстави притягнути архієрея до адмінвідповідальності за порушення. Ба більше, у таких випадках навіть передбачена депортація у «країну походження». Сергія Аніцоя позбавили громадянства через наявність російського паспорту.

Мабуть, через відчуття вседозволеності і відбувається те, що інтерпретується як «знущання з пастви». Тим часом, як у Москві митрополита Іонафана нагороджував орденом Сергія Радонежського патріарх РПЦ Кіріл (відомий в Україні як Кіріл Кривавий через благословення вбивств українців), а «обміняний» архієрей підкреслював свою вірність Руській православній церкві, в УПЦ, де кажуть про «повну автономність», не позбавляють церковних «регалій» засудженого. Тобто, такий крок не привітається у РПЦ, тож «тісні зв’язки» та підпорядкованість визнають по обидві боки лінію фронту?

Звісно, питання риторичні. По факту почесті Іонафану у Москві та збереження його привілеїв в Україні нагадує блюзнірство. Так само як висловлювання Сергія Аніцоя «про благословення митрополита Іонафана». Хіба ні?