Китай вивів на орбіту супутник дистанційного зондування

У Китаї провели успішний запуск ракети-носія Чанчжен-2Д (Великий похід-2Д), яка вивела на орбіту супутник Гаофень-501A. Про це сьогодні повідомляє Синьхуа.

Вказано, що ракета стартувала з космодрому Тайюань на півночі Китаю о 02:31 ночі за пекінським часом.

Гаофень-5 01A — гіперспектральний супутник, який використовуватиметься для дистанційного зондування та застосування у різних галузях, таких як скорочення викидів забруднюючих речовин, моніторинг якості довкілля, інвентаризація природних ресурсів, дослідження змін клімату тощо.

Також новий супутник допоможе покращити можливості гіперспектрального спостереження країни у таких галузях, як охорона навколишнього середовища, земля, погода, сільське господарство та пом’якшення наслідків стихійного лиха.

Супутник перебуває на висоті 705 км над Землею. Він несе корисне навантаження у вигляді гіперспектральної камери, яка здатна знімати у видимому короткохвильовому інфрачервоному діапазоні, та інфрачервоного тепловізора широкого діапазону, що забезпечить підтримку даними для активного реагування Китаю на глобальну зміну клімату.

Перед цим, 16 листопада, Китай запустив ракету-носій CERES-1 Y4, яка вивела в космос п’ять комерційних супутників. Зазначалося, що ракета-носій стартувала о 14:20 за пекінським часом з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю, доставивши п’ять супутників Цзилінь-1 Гаофень 03D на заплановану орбіту.

Супутники використовуватимуться для надання комерційних послуг дистанційного зондування. Для ракет-носіїв серії CERES-1 цей політ став четвертим.

А 9 жовтня Китай вивів на орбіту обсерваторію для спостереження за Сонцем Advanced Space-Based Solar Observatory (ASO-S), повідомляла Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація.

За даними Китайської академії наук, ASO-S досліджуватиме Сонце, перебуваючи на сонячно-синхронній орбіті заввишки 720 км, у тому числі його магнітне поле та корональні викиди маси, а також попереджатиме викиди енергії, які можуть вплинути на роботу обладнання на Землі.

Обсерваторія збиратиме дані про два найбільш сильні спалахи Сонця в рамках 25-го циклу сонячної активності, який триватиме приблизно до 2030 року, а також шукатиме причини виникнення сонячних явищ і досліджуватиме особливості їхнього взаємозв’язку.

Планується, що апарат працюватиме на орбіті щонайменше 4 років, збираючи близько 500 гігабайт даних щодня та передаючи їх на Землю. Доступ до них буде надано фахівцям у всьому світі.


Подпишитесь на новости

 

Коментарі закриті.

Video >>

Танец украинских пограничниц взорвал соцсети: видео

20.06.2018 - 13:15
В сети становится популярным видео, на котором курсантки учебного центра Госпогранслужбы Украины в своей комнате танцуют в одном белье и с погонами. Поведение пограничниц уже вызвало двоякое отношения в среде ...

В Британии спасают облысевшего ежика: видео, фото

23.10.2016
  Британские ветеринары придумали курс ...