Арахамія прокоментував «мирну угоду» з РФ

На нинішньому етапі переговорів реалістичної перспективи укласти якісну мирну угоду з Росією немає. Таку оцінку висловив керівник фракції партії «Слуга народа» Давид Арахамія, виступаючи на заході NV «Україна та світ попереду 2026» у Києві.

За його словами, у політичному середовищі ще трапляються спроби апелювати до нереалістичних або «фантастичних» умов можливого миру, однак у практичній площині вибір значно жорсткіший. Арахамія наголосив, що потенційна угода, якщо вона взагалі з’явиться за нинішніх обставин, буде або поганою, або вкрай поганою, а альтернативою стане продовження бойових дій.

Коментуючи шанси на домовленості зараз, він зазначив, що певна ймовірність існує лише за активної участі Сполучених Штатів. Водночас, за його оцінкою, нинішній американський тиск відчутніший саме щодо України, ніж щодо Росії. Без залучення США, переконаний Арахамія, переговорний трек фактично зникне, і залишиться виключно військовий шлях.

Голова фракції окреслив два ключові вузли, навколо яких концентрується вся переговорна логіка. Перший — це гарантії безпеки для України, які мають дати стовідсоткову впевненість, що повномасштабна війна не повториться. Другий — вимога Росії щодо Донбасу. Саме тут, за його словами, проходить принципова «червона лінія», яку Україна не може перетнути.

Арахамія підкреслив, що навіть гіпотетична поява політиків, готових пропонувати поступки щодо Донбасу, не означала б можливості реалізувати такий сценарій. Він назвав це юридично й політично нежиттєздатним варіантом, який неможливо імплементувати ні через законодавство, ні через парламентське голосування.

У такій ситуації, вважає він, єдиним теоретичним простором для маневру могли б стати різні проміжні або гібридні моделі врегулювання навколо Донбасу. Втім, для цього потрібна готовність до компромісів з боку Росії, якої наразі не спостерігається. Арахамія згадав, що західні партнери аналізують історичні прецеденти, зокрема балканський досвід кінця ХХ століття, намагаючись знайти формули, які дозволяли виходити з надскладних конфліктів.

Водночас він звернув увагу, що нинішня позиція Москви залишається максимально спрощеною і жорсткою — за принципом «чорно-білого»: вимога передати Донбас без альтернатив. На цьому тлі, зазначив Арахамія, у Держдепартаменті США та інших структурах шукають приклади з міжнародної практики, зокрема кейс Боснії і Герцеговини після розпаду Югославії, щоб зрозуміти, чи можливі формати, які бодай частково задовольняли б обидві сторони.

Паралельно з такими пошуками Україна, за його словами, має зосереджуватися на вибудові реальних гарантій безпеки. Арахамія критично оцінив умовний аналог статті 5 НАТО, назвавши його недостатнім, оскільки він передбачає консультації союзників протягом 72 годин після нападу. Він нагадав, що у лютому 2022 року за такий самий проміжок часу країна опинилася на межі втрати державності, тому подібний механізм не може вважатися прийнятним.

На його переконання, майбутні гарантії мають бути максимально конкретними: з чітко визначеними обсягами та типами озброєння, параметрами чисельності й фінансування армії, а також зафіксованими «пакетами стримування», зокрема ракетними можливостями.

Завершуючи виступ, Арахамія наголосив, що Україна не повинна плекати ілюзій: жодна інша держава не воюватиме за українців своїми солдатами. Єдиним справжнім гарантом безпеки він назвав власну сильну армію, яка, однак, потребує стабільної та системної підтримки з боку партнерів.