Зірки українського шоу-бізнесу замовляють одяг у молодої вінницької дизайнерки Світлани Теренчук
Ми уже звикли до наших дизайнерів, знаємо, хто що може, і виділяємо найкращих. На останніх Днях моди мені сподобались колекції багатьох. А колекція Світлани Теренчук стала для мене відкриттям, адже стиль одягу її помітно змінився.
Сукні максі з легких і не дуже тканин мене захопили, і я спіймала себе на думці, що хочу саме такий одяг мати у своїй шафі. Для цього поспішила до неї у майстерню і заодно поспілкувалася з майстринею про її життя-буття.
– Світлано, ти в свої 26 років виходиш на подіум з такими іменитими вінницькими дизайнерами, не лячно?
– Звісно, коли проходять сезони моди, то відчуваєш якусь легку напругу з боку конкурентів. А в житті ми рідко бачимося. У кожного своя клієнтура, і ніхто нікому спиці в колеса не пхає.
– Ти не так давно в світі моди?
– Уже п’ять років. Рік, як вийшла з декрету. І почала активно нагадувати про себе всьому місту. Я навіть коли була вагітна сином, активно працювала. У мене взагалі був страшенний токсикоз, і щоб себе якось відволікати, я строчила колекцію. До речі, саме та моя «вагітна» колекція була дуже важка, але дуже вдала. Мене тоді дуже чоловік Сашко підтримав: «Ну, що ти – здалась? А твої клієнти – ти ж їх не покинеш?» І я шила весь час, сидячи з дитиною. Зараз розумію, що можна було таки давати собі перепочинок.
– А ви давно разом з Сашком?
– Із інституту. Ми познайомилися на сцені, він тоді грав за вінницьку команду КВК «Вінницькі перці», а я – від свого Інституту конструювання одягу. Він тоді уже був відомий у Вінниці і за її межами, для мене це було захоплююче – зустрічатися з зіркою.
– Заміж запропонував якось креативно?
– Досить спокійно. Ми тоді кілька місяців позустрічалися, і він почав мені розповідати, що хотів би приходити додому з роботи пізно вночі і чути, як я йому кажу сонним голосом: «Вечеря в холодильнику, розігрій у мікрохвильовій». Тоді я зрозуміла, що він мене розглядає як дружину. Після гастролей Сашко запропонував одружитися, але спочатку, звісно, до батьків повинні були піти. У мене дуже консервативний батько, і Сашко був перший хлопець, якого я привела додому.
– А батьки як відреагували на «кавеенщика» в ролі чоловіка?
– Спочатку насторожились. На їхню думку, хто постійно жартує, той не викликає серйозних відчуттів. Але коли побачили, що мій чоловік справжній хазяїн, то заспокоїлися. Ми і будинок самі будували, і садок садили, і біля хати все робимо. Іноді, коли я на городі пораюсь, чоловік мене підколює: «Ой, хто це там у городі бараболю порпає? Тож відомий дизайнер Світлана Теренчук!» Але я не звертаю уваги. До нас дуже часто в гості приходить напарник Сашка Дмитро Голубєв. Тоді ми вже животи надриваємо зі сміху.
– А не важко жити з відомою людиною – коміком?
– Важко, адже він постійно мене критикує і не хвалить майже ніколи. І його ніколи не буває на свята вдома. А іноді, навпаки, легко, адже ми розуміємо один одного. Я знаю, що його робота у вихідні і свята, і не ображаюсь, адже в ці дні завжди сама. А він у будні розуміє мене, коли я працюю. І у нас не виникає питань з приводу вечірніх приходів. Адже у мене – світські заходи, у нього – гастролі.
– Тобто ревнощів і сумнівів не виникає?
– Які ревнощі, ми ж працюємо на благо нашої родини. Популярність і затребуваність – це не постійні явища. І доки є можливість – потрібно з роботи «вижати» максимум.
– Ти маєш багато клієнтів. Як до тебе потрапити?
– Є трохи, особливо влітку народ активізується. Потрапити легко, в інтернеті у «Фейсбуці» купа моїх контактів. Ціни різні: пошиття вечірньої сукні – близько тисячі гривень, коктейльної — сімсот, але це залежить від тканини і складності роботи.
– Де шукаєш ідеї, а потім для них тканину?
– Ідеї приходять самі, а тканину вишукую всюди, іноді навіть сестра знаходить в київських магазинах потрібні мені орнаменти.
– Що для тебе «Вінницькі дні моди»?
– Для мене це свято. Я, можна сказати, живу в очікуванні, адже дуже хочу продемонструвати, чого досягнула за певний період. Мій батько іноді каже: «Навіщо ти показуєшся?» А я, навпаки, думаю, що таким чином розвиваюся. Демонструвала одяг і у Києві, і у Львові. Але тут все рідне, своє. Єдине, що мене не влаштувало в останніх «днях» – це мала кількість людей. І ще я помітила, що люди бояться напряму до мене прийти, намагаються через когось домовитися, не розумію, чому? Я відкрита для спілкування і співпраці.
– Ти постійно запрошуєш на показ якихось зірок, тобі не здається, що це відволікає глядачів від твого одягу?
– Мені це цікаво, адже мій одяг потім бачить вся Україна на виступах цих людей. Наприклад, з Катериною Бужинською ми взагалі домовлялися про гонорар після її виходу, а вона, побачивши сукню, сказала, що вийде на подіум безкоштовно, але сукню забере собі. Пройшов рік, вона зателефонувала мені і попросила ще щось.
– Незадоволені клієнти бувають?
– Я не задумуюсь над цим, я роблю свою роботу. А якщо людині щось не подобається, то краще делікатно сказати мені про це, ніж не носити річ, за яку гроші віддали.
– Чи надаєш ти перевагу якомусь модельному агентству для демонстрації свого одягу?
– Ні, не бачу різниці між вінницькими агенціями. Хіба що обираю особливих дівчат: Ірину Ярмоленко, Олександру Матковську, Олену Шевченко.
– Носиш тільки свій одяг?
– Мій чоловік, сестра і моя дитина носять одяг, який я шию. І собі шию також. Звісно, не весь гардероб.
Світлана знала, що буде дизайнером, ще з дитинства. Спочатку лялькам шила сукні, потім ескізи малювала. А пізніше батьки запропонували їй отримати освіту в цьому напрямку. Світлана посміхнена і відкрита, тому хочеться їй побажати, щоб цей позитив надовше залишався у її серці.
Джерело: "33 канал""
Подпишитесь на новости