Хто розстріляв собак у центрі Могилева-Подільського?

Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження», списаний з відповідного європейського законодавства і прийнятий в Україні ще в 2006 році, до свідомості суспільства так і не дійшов. Ми і надалі залишаємося радянською Азіопою.

 

Ми перетворили свою країну у великий концтабір для братів наших менших, яких приручили, позбавили волі, зробили «бомжами» і зарозуміло вважаємо, що за цей гріх Бог нас не спитає. Енергетика передсмертних катувань тварин переповнює наші простори, всмоктується в нас самих і невидимо мстить нам за цей садизм.

П’ятого вересня 2011 року о шостій тридцять ранку, в центрі Могилева-Подільського два нелюди з дробовиків вбивали бездомних і тих, які випадково вибігли з квартир, псів. Окремо взятий густонаселений мікрорайон заціпенів від жаху. Передсмертно волали спливаючі кров’ю пси, намагалися сховатися в під’їздах, але їх доганяли і добивали впритул.

Побоїще підняло на ноги сотні людей. З вікон кричали, погрожували міліцією. А міліція міцно спала, закрившись у своєму відділенні залізними дверима. Не чула і не бачила, як тут два нелюди топталися по законодавству.

Як відомо, воно передбачає придбання зброї для ЗБЕРІГАННЯ і ПОЛЮВАННЯ – іншого варіанту немає. Стрільба ж в населеному пункті суворо заборонена. Це не полювання і не зберігання. Це кримінал. За це мали б тут же порушити кримінальні справи, вилучити зброю і судити негідників. Але ніхто з правоохоронців не кинувся припинити розстріл і не шукав відстріляні гільзи по гарячих слідах. Навіть звичайного рапорту вищому начальнику ніхто тоді не написав за фактом стрільби чотирьох стволів в сплячому прикордонному місті.

Із Акта виявлення факту незаконного знищення тварин, складеного і підписаного громадськими діячами Олександром Царенком, Ольгою Саєнко, Сергієм Пшеборським, який нещодавно фігурував в суді під головуванням судді Соколова: «Вбитих тварин було завантажено на причіп трактора, що належить до ЖКГ, яким управляв тракторист на прізвище Рудик. Особи, що безпосередньо проводили відстріл тварин, у подальшому сіли в автомобіль – мікроавтобус «ГАЗЕЛЬ» синього кольору з білою лінією, номерний знак АВ 7898АА, який, як загальновідомо, раніше використовувався міською партійною організацією «ВО «Батьківщина» для передвиборної агітації і керівником якої був Бровко П.П.».

Через кілька годин громадські активісти вже були в прокуратурі Вінницької області і подали прокурору області О. Мрихину заяву про злочин.

Люди задокументували і зафотографували все, що необхідно було для слідства і порушення кримінальної справи. За трактором поїхали на сміттєзвалище в село Юрківці, де тракторист разом із сміттям скинув щойно вбитих псів, в порушення ще кількох вже екологічних законів. Там не лише зафотографували трупи одинадцяти вбитих тварин, а й довідалися і задокументували розповіді людей про те, що з міста цим трактором регулярно, щотижня, сюди привозять вбитих собак і скидають разом із сміттям, що постійно димить.

Цілий рік за дорученням обласної прокуратури міськрайонний прокурор А.Гулько і його заступник А.Бондар контролювали хід розслідування. Кілька разів справу відкривали і закривали і таки схоронили її, не побачивши ніякого злочину в діях стрільців…

Отримавши чергову відписку у формі відмови в порушенні кримінальної справи – аж через рік! — правозахисник Олександр Царенко звернувся зі скаргою до суду. Виступив фактично проти всієї отієї владно-міліцейсько-прокурорської машини, яка ніяк не хотіла бачити злочину. В скарзі він писав: «Органом дізнання не було проведено перевірки фактів, викладених в заяві та додатках до неї, не було опитано самого заявника та інших свідків, вказаних у заяві та додатках до неї, не було вилучено в заявника фотоматеріали, акти, які засвідчують факт злочину, не було встановлено прізвища осіб, що знищували тварин з вогнепальної зброї в житловому масиві та зображення яких є на світлинах, та не притягнуто їх до відповідальності».

Суддя Соколов мовчки слухав доводи заявника, перед ним лежали неспростовні докази злочину. Годину був в нарадчій кімнаті, вийшов звідти і спокійно оголосив рішення про відмову в задоволенні скарги О.Царенка не по суті, а з формальних підстав. Потім він пояснив своє рішення тим, що, мовляв, заявник втратив строк подачі заяви до суду. А про те, що правоохоронні органи більше року волокитили цю справу і поставили заявника перед фактом відмови в порушенні кримінальної справи проти злочинців зовсім недавно – не промовив і слова.

О.Царенко вже подав апеляційну скаргу. Чи захистить вона європейські принципи поводження з тваринами – покаже час, як і те, чи прийме цивілізована Європа нас в свою асоціацію з величезними горами трупів нещасних собак, які на совісті влади і правоохоронних органів?

P.S. За словами колишнього мера Могилева-Подільського Михайла Саволюка, зокрема німецькі неурядові організації заявили про те, що готові взяти на утримання, в тому числі, могилів-подільських бездомних собак, а також виявили бажання фінансувати спеціалізовані притулки для них і чекають відповідних пропозицій від міськради. Однак, як і в питанні побудови сміттєпереробного заводу за кошти італійців, місцева влада не поспішає… Хто із міськради регулярно, на порушення чинного законодавства, замовляє розстріл собак в місті – багатьом зрозуміло. Риба ж гниє з голови…

Коли верстався номер, стало відомо, що О.Царенко знову звернувся до міліції із заявою про злочин – розстріл собак у центрі міста. На цей раз у суді втрата строку позовної давності не пройде…

Джерело: «33 канал»