У Гутерріша відповіли Трампу на заяву про нагляд за ООН

Речник Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша Стефан Дюжаррік прокоментував для журналістів заяву Дональда Трампа щодо того, що створена ним Рада миру має здійснювати нагляд за діяльністю ООН. Фактично йому ввічливо натякнули на необхідність «вивчати матчастину»…

«Рада миру, по суті, наглядатиме за ООН і стежитиме за тим, щоб вона працювала належним чином», — сказав Трамп на першому засіданні своєї Ради миру.

За словами Стефана Дюжарріка, нагляд за роботою Організації Об’єднаних Націй здійснюється державами-членами через Генеральну Асамблею та Раду Безпеки, як це передбачено Статутом ООН. Він додав, що Статут залишається основним керівним документом, який визначає принципи функціонування організації. 

«Думаю, якщо ви подивитеся на Статут ООН, який залишається нашим керівним принципом, то зрозуміло, що за роботою ООН наглядають держави-члени через Генеральну Асамблею і Раду Безпеки», — сказав Дюжаррік.

Безумовно, ООН не справляється зі своєю функцією підтримання миру у всьому світі і її потрібно реформувати. Але це ж не означає, що куца альтернативна організація має перебрати на себе її функції. Тим паче організація, що створено не на демократичних засадах…

Плюс у ООН є фінансові проблеми, на чому й грає Трамп. Так, на початку лютого Гутерріш публічно попередив про критичну дестабілізацію фінансового стану інституції. Головною причиною можливого колапсу став дефіцит бюджетних надходжень, спровокований невиконанням фінансових зобов’язань з боку США.

Про це тоді повідомило видання Bloomberg. 

Згідно з офіційним попередженням, організація перебуває на межі «неминучого фінансового краху». Якщо ситуація не зміниться, ліквідність регулярного бюджету буде повністю вичерпана вже до середини літа цього року. Гутерріш акцентував увагу на тому, що збереження нинішніх темпів витрат за відсутності надходжень зробить подальше функціонування ООН неможливим протягом найближчого півріччя.

Епіцентром кризи стала відмова адміністрації США від сплати обов’язкових членських внесків. Історично Сполучені Штати забезпечували левову частку фінансування — близько 22% загального кошторису. Проте з початком другого президентського терміну Дональда Трампа грошові транші фактично заморожені.

Статистика заборгованості вражає: несплачений борг США перед початком поточної кризи становив приблизно 1,4 млрд доларів. До цієї суми додався рахунок на 767 млн доларів, які Білий дім не перерахував протягом 2025 року. 

Водночас замість системної підтримки бюджету ООН, Вашингтон обрав шлях фінансування вибіркових гуманітарних проектів. Наприклад, у грудні минулого року було задекларовано виділення 2 млрд доларів на конкретні благодійні цілі, що не вирішує проблему утримання самої структури ООН.

Щоб втриматися на плаву, штаб-квартира в Нью-Йорку з 2024 року перейшла в режим жорсткої економії. Гутерріш ініціював масштабну внутрішню оптимізацію, скоротивши адміністративні видатки на 7%. Символом цієї скрути стала відмова від закупівлі паперових рушників для вбиралень центрального офісу, що дозволило зберегти близько 100 тис. доларів.

Експерти наголошують, що такі заходи — лише крапля в морі. Глибокий структурний дефіцит неможливо перекрити побутовою економією, особливо враховуючи бюрократичне правило, згідно з яким невикористані кошти мають повертатися державам-членам, а не акумулюватися на майбутнє.