«Світлячки» для ЗСУ. Винахідник із Вінниці виготовляє бліндажні ліхтарі для військових

Руслан Мельник раніше працював артистом пародійного жанру. Після початку повномасштабної війни вінничанин змінив профіль діяльності та пригадав, що має старенький 3D-принтер, який купив ще на початку пандемії та друкував на ньому підставки для телефонів. Тепер же вирішив виготовляти на ньому «Світлячки», або, як їх урешті назвали українські військові — бліндажні ліхтарі.

Майстерню чоловік облаштував прямо на балконі квартири: придбав 3D-пластик, літій-іонні акумуляторі, неодимові магніти, модулі зарядки для type-c і micro-usb і почав виготовляти. 

Корпуси для ліхтариків винахідник друкує на 3D-принтері. У роботі також використовує деякі деталі з перегорілих LED-лампочок. У кожному «Світлячку» по чотири світлодіоди, що живляться від акумулятора. Заряджається пристрій за допомогою USB: від розетки, паувербанка тощо. 

За словами Руслана, пристрій може безперебійно працювати приблизно 7 годин, а заряджається він близько двох. Кожен ліхтар вінничанина має магніт, щоби його можна було чіпляти до будь-якої металевої поверхні. Нерідко, продовжує він, військові забивають цвях на стелі бліндажа й уже до нього прикріплюють «Світлячка».

«Уперше я зробив такі ліхтарі для себе, щоб користуватися ними на нічній риболовлі, а вже після повномасштабного наступу почав виготовляти їх і  для ЗСУ, — розповідає Руслан Мельник. — Це нескладна у виготовлені річ, однак вона дуже потрібна у бліндажах. Двох таких із головою вистачить, щоб освітити весь», — розповідає він «Суспільному».

Необхідні для виготовлення матеріали вінничанин спочатку закуповував лише за власні кошти. Пізніше почали підтримувати знайомі волонтери або підприємці, які могли, наприклад, знаходити й передавати йому перегорілі LED-лампочки. За весь час майстер зробив близько 300 таких ліхтарів.

«Я б хотів більше, але в мене дуже старий і повільний 3D-принтер. Є проблема з місткістю моєї майстерні — на балконі особливо не розгуляєшся», — сміється Руслан.

Зараз він має понад сто замовлень на такі ліхтарі. «Мені постійно телефонують хлопці з фронту, Нацгвардії, тероборони, з деокупованих міст і прості цивільні. Я хочу їм усім допомогти, але не маю такої можливості», — розповідає майстер. 

Вінничанин сподівається, що в найближчому майбутньому йому вдасться придбати більш сучасний принтер, здатний одночасно друкувати по дві деталі та зі значно більшою швидкістю. Також винахідник шукає приміщення під нову майстерню.

«Можливо, мої ліхтарі не такі гарні, як на заводах, але мені точно за них не соромно. Хлопцям із дівчатами світло, комфортно, а значить своє призначення вони виконують добре», — пояснює Руслан.