Експерти назвали причини постійного відступу ЗСУ на Покровському напрямку

Щоденно російські окупанти просуваються вперед на Покровському (раніше Авдіївському) напрямку. Попри те, що ворог вже після окупації Авдіївки пройшов вперед вже в середньому 16 кілометрів фронтом шириною у 22 км, він досі не зустрів надійних фортифікаційних споруд, на яких було б зручно оборонятися нашим захисникам.

Сьогодні ж наші визнані експерти вказали й на інші проблеми Сил оборони на цій ділянці фронту. Зокрема блогер і боєць 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 5-ої бригади Збройних сил України Станіслав Бунятов (Осман) у своєму Телеграм-каналі «Говорять Снайпер» написав:

«На Покровському напрямку ситуація не дуже: орки підвезли свіжого «м’яса» та техніки. Цілодобово сипляться керовані авіаційні бомби. Через відсутність достатньої кількості низькочастотних РЕБів, FPV-дрони-камікадзе залітають глибоко в наш тил».

Головний редактор «Цензор.НЕТ» і військовий журналіст Юрій Бутусов підтвердив вищевказані фактори (зокрема, відсутність фортифікацій) і назвав нову: «Критичною проблемою є відсутність єдиного компетентного керівництва усіма силами дронів та засобами РЕБ, які продовжують застосовуватись розпорошено та незлагоджено. Наш власний РЕБ знищує значну кількість наших же дронів. Підрозділи дронів отримують завдання без урахування тактичних та технічних можливостей».

Також Юрій Бутусов традиційно не втримався від переходу на особистості, однак нам важко судити, наскільки ця критика об’єктивна:

«Ми очевидно запізнюємось з реагуванням, хоча плани ворога очевидні, добре нам відомі, і розвідка дає добре уявлення про подальші кроки.

На напрямку не вистачає злагоджених штабів бригад, логіки застосування військ та боєприпасів. Постановка завдань слабким штабам слабо організованих бригад — це ігнорування реальної  боєздатності військ, така практика гостро критикується у військах. Штаби бригад — ключовий елемент боєздатності.

Спроби натягувати на якусь ділянку купу підрозділів не дає ефекту, якщо нема єдиної чіткої логіки застосування.

Ситуація вимагає зосередження на напрямку хоча б однієї бригади з якісним штабом, який зможе налагодити управління боєм різнорідних підрозділів на ділянці прориву та підтримка резервами бригад, які тримають фланги прориву ворога на Мирноград.

Чому недосвідчені комбриги та слабкі штаби бригад продовжують керувати в той час, коли командування сухопутних військ тримає у резерві десятки досвідчених командирів, які мають репутацію, заслужену у важких боях 22-23 років? Як це пояснити? Чому кадрову проблему не вирішують, хоча усі бачать, що це основна проблема, і хоча досвідчені кадри у нас є?».