Блок НАТО підготував для України новий формат підтримки

НАТО запропонує Україні нову штаб-квартиру в Німеччині для управління її військовою допомогою на 75-му ювілейному саміті у Вашингтоні, що стане запевненням довгострокової прихильності Альянсу до безпеки країни. Угоду назвуть «мостом» до можливого членства Києва в Альянсі.

Про це сьогодні повідомило американське видання The New York Times з посиланням на офіційних осіб.

Оскільки місія проходитиме під егідою НАТО, її планують запустити і підтримувати, навіть якщо Дональд Трамп переможе на виборах президента США в листопаді.

Адміністрація лідера США Джозефа Байдена та офіційні особи НАТО виступили з ідеєю як спосіб дати щось серйозне Києву на саміті, навіть якщо поки що не час говорити про вступ України в Альянс.

Президент Байден і канцлер Німеччини Олаф Шольц заявили, що Україна повинна провести важливі реформи для зменшення корупції та покращення демократії та верховенства права.

Нова місія об’єднає під егідою діяльність нинішньої «коаліції можливостей» країн, які надають різні аспекти військової допомоги Україні, такі як протиповітряна оборона, артилерія, винищувачі F-16, озброєння та навчання.

Всі країни НАТО підтримують створення місії, сказали офіційні особи. Про це буде оголошено на саміті.

Раніше допомога Україні надавалася здебільшого окремо кожною країною. Офіційні особи, ознайомлені з планом, повідомили, що об’єднання основних напрямків допомоги та навчання під одним командуванням має на меті впорядкувати потік і зробити його більш узгодженим.

Місія під назвою Допомога НАТО в галузі безпеки та навчання для України (NSATU) працюватиме над тим, щоб зменшити дублювання та ускладнення, пов’язані з різними видами озброєнь, які надсилаються в Україну.

Місія базуватиметься на військовому об’єкті США у Вісбадені, Німеччина, на чолі з генералом — ймовірно, американцем, — який підпорядковуватиметься безпосередньо головному генералу НАТО та США в Європі Крістоферу Каволі.

Передача місії під керівництво генерала Каволі захистить її від будь-яких політичних змін у Вашингтоні, сказав Іво Даалдер, колишній американський посол в НАТО, який був проінформований про план.

Групу офіційно не називатимуть «місією» через заперечення Німеччини, яка хотіла уникнути натяку, що вона та НАТО перебувають у стані війни з Росією, сказав Даалдер і додав, що «це спроба захиститися від Трампа та свідома спроба зблизити Україну та НАТО, щоб підтримати Україну сьогодні, а також у майбутньому»,

Адміністрація Байдена не коментувала публічно деталі плану. Йенс Столтенберг, генеральний секретар НАТО, який покидає свою посаду, нечітко висловився про план нової місії після зустрічі міністрів оборони Альянсу 14 червня. Він назвав нову місію «ключовим результатом саміту» та подальшим кроком «на шляху України до членства в НАТО». 

Нагадаємо, 29 квітня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг з трибуни Верховної Ради України ще раз підтвердив, що Україна буде членом Альянсу. Правда, не сказав, коли. Хоча, відверто, Україна чекає сильнішого і однозначного сигналу на Вашингтонському саміті НАТО.

Столтенберг – перший генсек Альянсу, який виступив в українському парламенті.

Як відомо, НАТО збільшив свій цивільний та військовий бюджет на 2024 рік. Цивільний бюджет становить 438,1 мільйона євро, а військовий — 2,03 мільярда євро, що на 18,2% і 12% більше, ніж у 2023 році.

США не вийдуть з НАТО, якщо за результатами виборів у цій країні президентом знову стане Дональд Трамп. Нагадаємо, про це у січні сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на Всесвітньому економічному форуму в Давосі.

США залишаться вірним і важливим союзником, тому що в інтересах безпеки Сполучених Штатів мати понад 30 друзів і союзників… Це те, чого немає в Китаю та Росії, та що робить Сполучені Штати більш безпечними й сильнішими, – заявив генсек НАТО.

За словами Столтенберга, раніше під час зустрічей Трамп не говорив йому, що США ніколи не допоможуть Європі, якщо вона раптом зазнає нападу.

Він нагадав, що головна претензія Трампа полягала в тому, що європейські союзники не витрачають достатньо коштів на оборону. Але нині Європа збільшує такі видатки, «тож нам є що розповісти про розподіл (фінансового – ред.) тягаря».