У ВСУ возникла серьезная проблема
Вскрылись серьезные проблемы сил АТО
Что бьет по контрактной службе
В конце апреля Петр Порошенко заявил: «Начиная с 1 января минимальное денежное обеспечение военных составляет 7 тысяч гривен. Только с 1 января в армию на контрактную службу пришли 22 тысяч военнослужащих… Среди них нет дезертиров, преступников, нарушителей воинской дисциплины, а большинство из них прошли АТО».
Здорово, конечно. Но 22 тысячи (пусть уже и 32) – это мало. Все-таки с Россией воюем.
Фронтовые волонтеры и бойцы подсказывают, как это количество можно увеличить даже без дальнейшего повышения зарплат.
Роман Донник сообщает, что многие демобилизованн
«Отношение, это бумага, которой воинская часть заявляет, что ей нужен человек, которому дали эту бумагу с его военно-учетной специальностью в этой части. Что для него есть должность и без него воинской части — хоть удавись. В начале войны, эта система работала… В принципе, система правильная и хорошая. Год пулеметчик отслужил в части. Хочет остаться на контракт именно в этом взводе, именно этой роты. У него за год жизни тут уже настоящая боевая семья. Он часто не ради контракта подписывает контракт, а ради того, чтобы дальше воевать с побратимами. В другом варианте он просто остается на гражданке».
Но что мешает этой практике? Очень большая проблема, продолжает Роман Донник:
«Наш пулеметчик из одной бригады хочет вернуться к своим дальше воевать. Берет отношение и отправляется в учебку. Но в это время в другой бригаде появляется зияющая брешь в виде 2500 демобилизовавших
Боец АТО «Lera Burlakova» оголяет целый комплекс проблем. Многие патриоты готовы терпеть лишения и рисковать жизнью и здоровьем в бою с врагом, но разрывают контракты, когда их подразделения отводят на ротацию. Люди не понимают, почему они в тылу должны жить в голоде, холоде и полевых условиях:
«Ти на краю своєї землі зі зброєю в руках. Все можна пережити, якщо переживеш ще одну зміну. Але рано чи пізно, надовго чи не дуже, кожний підрозділ відводять з передка. І саме тут починаються дива. З воїна світла ти раптом перетворюєшся на солдата радянської армії, якого всі насправді хочуть тупо заїпати. Аспектів тут мільйон, опишу лише деякі з них».
В нарушение контракта военным в тылу не дают положенных двух выходных в неделю: «Вихідних у вас немає і не буде. Бо зараз «особливий період». Б…ь, але в нас контракт саме на цей період, і у контракті цьому все прописано».
Бойцы живут в скотских условиях: «Вже два місяці, з моменту тимчасового виводу з передової, ми живемо у наметах. В моєму — 20+ чоловік. Ряди розкладушок впритул. Опалення — буржуйка. Туалет — сільського типу, один на кількасот чоловік фактично — бо іншими користуватися вже неможливо. Помитися? Є намет, в якому з двох десятків кранів з холодною водою з бочки працює один — з нього тече тоненька струйка. Був душ польового типу, у машині — але то там води немає, то відповідальний десь бігав, то ще щось. Вчора, після стрільб і доби у лісі (спали на землі, чергували, їздили на броні, все як треба, на передку так далеко не щодня вимазуєшся, бо вже маєш більш-менш облаштований побут) я мріяла помитися — а х…й…»
Плохая еда (хуже, чем на фронте): «Отруїтися поки не вдавалося. Але їсти теж важко. Плов — це рис зі шматками сала, наприклад. Коли зненацька дають варене яйце чи 100 гр ковбаси — це свято і всі радять одне одному сходити в їдальню (до якої, до речі, треба ходити зі своїм посудом, хоча котелки нікому не видавали)».
Имитация учебного процесса: «В нас бойове злагодження! Це лекції типу «ви воювали, що вам розповідати…». Інколи за день їх вдається зімітувати тричі — бо, наприклад, комбат приїхав, і все має виглядати так, ніби ми чимось зайняті. Це беззмістовні шикування — інколи стоїш тупо по три години, поки генерали-полковн
Обмундирование и экипировку приходится покупать за свои средства: «Добре, коли це передок. По-перше, там рятують волонтери. По друге, як я вже писала, там ти розумієш НАВІЩО ти безперервно сидиш у дупі. Тут — ні, шановні «товариші»».
Виктор Бережной
Подпишитесь на новости