На розмову з журналістом командир калинівського «Яруару» Олег Плахотнюк погодився, щоб розповісти свою точку зору на усі ті події, де згадувався підрозділ «Ягуар», адже вважає, що мас-медіа викривлюють інформацію. Олег Плахотнюк стверджує, що сьогодні вони залишилися зрадженими, їх зробили винними в усьому. А вони всього лише намагалися втримати конституційний лад в країні і не допустити хаосу, каже полковник.

 Зараз калинівський «Ягуар» на місці в повному складі і готується до виконання службово-бойових завдань за призначенням.

 — Сьогодні на калинівський «Ягуар» сиплеться багато обвинувачень…

— Одна із причин обвинувачень «Ягуару» — це необізнаність у тому, чим ми займалися. Із 24 листопада минулого року ми перебували у місті Києві і безпосередньо несли службу до 21 лютого в урядовому кварталі. Офіційно ніхто не мав можливості достовірно доповісти ту інформацію, яка цікавила людей. Той інформаційний вакуум, який був створений, заповнюється чим-небудь. Так вийшло, що наразі 90% тієї інформації, яка є і ходить по ЗМІ, не достовірна і не відповідає дійсності.

 — Скільки бійців було в Києві і чи були вони озброєні?

— Несли службу у місті Києві 200 військовослужбовців. Силове протистояння розпочалося 20 лютого, в той момент «Ягуар» був без зброї. Ніякої зброї у нас не було — і це можна перевірити по документах. У нас були лише спецзасоби, які використовуються при несенні служби по охороні громадського порядку. До спецзасобів належать: щит, бронижилет першого класу захисту або нульового, захист рук і ніг, «Терен», палиця, наручники. Лише наступного дня нам дали зброю.

 — Де жив «Ягуар» у Києві?

— У центрі міста, на території однієї із військових частин Північного територіального командування внутрішніх військ, які дислокуються в Києві. Частина розташована в районі Печерська. Розміщувалися у двох приміщеннях — це спортзал і казарма. Звідти заступали на службу, там харчувалися, милися.

 — У вашій частині є снайпери?

— Звісно, у наших підрозділах є снайпери. Вони підготовлені, нормально володіють зброєю. Вони фахівці своєї справи. Але, по-перше — снайперську зброю вони не брали на Майдан. По-друге — у стрілянині не брали ніякої участі. Вони були снайперами, але стояли зі щитами — захищалися, це все, що вони робили.

 — Де зараз ті бійці, чиї прізвища називались у зв’язку з причетністю до катування козака Михайла Гаврилюка?

— У моєму розумінні термін «катування» — це якісь жахливі дії над організмом людини, які спричиняють колосальні больові відчуття. Після катувань людина може стати інвалідом, а наявних катувань на тілі козака не було видно, та й він про це сам не говорив. Двоє моїх людей вели Гаврилюка до автозаку попід руки, коли його вже роздягли. Але ті хлопці, яких назвав нардеп (Олег Ляшко написав на своїй сторінці у Фейсбук прізвища калинівських «ягуарівців» — Авт.), не причетні до знущань над козаком. Там були двоє інших, але імен їх не назву, доки триває слідство. Зараз один під вартою. Його затримали за перевищення службових повноважень. Калинівський «Ягуар» не роздягав Гаврилюка, і це вже документально доказано. Якщо подивитися відео, то там чітко видно, що було багато представників різних підрозділів. Ні одного ніхто не розпізнав, тільки розпізнали одного нашого «ягуарівця». Ця людина має родину, не перший рік у нас працює… Зараз Гаврилюк живий-здоровий, а над нашим працівником проводиться слідство.

У день, коли затримали козака, вони мали повідомлення, що хтось із Майдану буде проводити самоспалення. Якраз одяг цього чоловіка був просякнутий підпалювальною сумішшю, тому його роздягли. На ньому був кожух і ватні штани. Чому знімали труси (з козака. — Авт.), я не знаю. Мене там не було.

 — Чи є постраждалі серед ваших підлеглих під час сутичок у Києві?

— Серед моїх підлеглих є троє працівників з вогнепальними пораненнями. Наразі вони на лікуванні.

 — Чи отримували премії або винагороди бійці за силові протистояння?

— Звідки взялася інформація про те, що нашим бійцям щось платили — я не знаю. Зарплата нашого військовослужбовця першого року служби складає 1860 гривень. На сьогодні — це одне із найменших грошових забезпечень, яке є у силових структурах. У кінці минулого року нам видані преміальні, які раніше ми отримували як «тринадцяту» зарплату. А нагороди отримували лише до Дня міліції, але це відбувається щорічно.

 — Нещодавно вам у будинок кинули пляшки із запальною сумішшю. Ви були у той момент дома?

— Я не хотів би до цього повертатися. Але так, справді, в ніч з 23 на 24 лютого близько третьої години ночі в мій будинок кинули шість пляшок. Дві з них розбилися, але, на щастя, нічого не загорілося і ніхто не постраждав. Ми усі були вдома, діти відпочивали. Спочатку не зрозуміли, що це було, почули гуркіт. Вийшли подивитися і побачили розбиті вікна на веранді й пляшки. Я підозрюю, хто це міг зробити.

 — Кого підтримували на Майдані «ягуарівці», принаймні у душі?

— Ситуація, яка наразі в «Ягуарі», створена політично. Ми не підтримували діючу владу в особі президента, ми підтримували конституційний лад у країні. Ми намагалися втримати ситуацію в державі від хаосу і безладу. Ми працювали у правовому полі і не виконували злочинних наказів. Ми нікого не били, не стріляли, ми стояли і просто захищалися. Я поважаю весь наш український народ. З одного і з іншого боку був народ, а ми стоїмо між ними. Ми завжди винні — що для одних, що для інших. І сьогодні ми залишилися винні і зраджені.

Інна МАРТОНІКОВА

«Місто»

---

Подпишитесь на новости

---