Чому Януковича рано списувати, — політолог

politolog_loginovПолітолог Олександр Логінов вважає, що вчорашні і сьогоднішні події в Україні слід, швидше за все, порівнювати з "арабською весною", і каже, що "коктейлі Молотова", які легітимізував Майдан, будуть величезною проблемою для наших політиків ще довго Сьогоднішня "увага" до України з боку Заходу і Росії - це не просто боротьба за Україну, це боротьба за сфери впливу у світі і за ресурси, в тому числі і на території України. Як і чим завершиться ця боротьба, в центрі якої опинилася наша держава? Прогнозувати фінал цієї битви сьогодні, мабуть, ніхто і не візьметься - надто висока ціна "українського питання" і надто непередбачуваними, а іноді і нелогічними здаються кроки основних гравців. Але аж ніяк не факт, що в кінцевому результаті Україна виграє… На думку політолога Олександра Логінова, Україна потрапила у геополітичні "лещата", коли суб'єкти світової політики банально продемонстрували їй, що зі слабкими державами ніхто рахуватися не буде. Втрата Криму має стати уроком для України - у нових геополітичних реаліях, коли значно загостриться боротьба за ресурси, сподіватися на "меморандуми" і "зобов'язання" не варто, каже політолог. Про те, як далеко може піти Росія у своїй "допомозі", чому не варто втікача-Януковича списувати з рахунків і яке питання першочергово потрібно вирішувати нинішній владі, у розмові з політологом Олександром Логіновим.  - Пане Олександре, яка була карта електоральних настроїв України перед початком Майдану? Чи були зміни політичних настроїв у різних регіонах України і з чим вони були пов'язані? - Майдан став несподіванкою для політиків, які готувалися до виборчої кампанії, а отримали вуличне протистояння. Тож якщо оцінювати ситуацію останніх місяців, то мова має вестися не про електоральні симпатії або антипатії, а про здатність ключових політичних фігур мобілізувати власних прихильників. Події зими 2013-14 років лише підтвердили припущення, що на виборах 2015-го року, як у 2004-му році, знову сталася би спроба реалізувати сценарії розколу країни. Частково це вдалося здійснити у цьому році.  - Як вважаєте: на сьогодні Майдан уже вичерпав свій запал і потенціал? - Запал - так, потенціал - ні. Насамперед тому, що Майдан довів виняткову ефективність вуличних протестних акцій і легітимізував насильницькі дії мас щодо представників силових структур й органів влади. І це буде величезною проблемою для політиків упродовж багатьох років.  - Майже з самого початку революційних подій багато експертів і політологів прогнозували для України "румунський сценарій". Втеча Януковича - це кінець чи далі буде? - "Румунський сценарій" реалізовувався у принципово інших умовах розпаду соціалістичної системи. Якщо і наводити аналогії, то в Україні, швидше можна говорити про продовження хвилі "арабської весни". Нічого доброго від цього сценарію також чекати не слід. В Єгипті нова революційна влада протрималася один рік, а президент Мурсі слідом за своїм попередником Мубараком сів до в'язниці. Щодо Януковича, то його не треба списувати з рахунків. У його розпорядженні та розпорядженні членів його родини - багато активів в Україні, а, відповідно, й значні інтереси, помножені на особисті стосунки з представниками політичної еліти. Тому фактор Януковича ще не раз стане аргументом в українській політиці.  - Ситуація з Кримом для багатьох в Україні стала повною несподіванкою. Поряд з цим є думки (експертів, політиків і політологів), що цього можна було очікувати. Як гадаєте, наскільки "несподіваним" стали події у Криму: від показаних проросійських настроїв до відокремлення? - Україна потрапила у геополітичні "лещата", коли суб'єкти світової політики банально продемонстрували їй, що зі слабкими державами ніхто рахуватися не буде. Не буде їх ніхто й захищати. Втрата Криму має стати уроком для України - всі сподівання на "меморандуми" і "зобов'язання" у нових геополітичних реаліях, коли значно загостриться боротьба за ресурси, є лише солодкою формою самоомани.  - Як далеко Росія може зайти у своїй "підтримці" і "порятунку" своїх громадян на території України? - Для Російської Федерації, як і для Заходу, важливе не формальне приєднання України, а контроль над політичними процесами й економікою. Тому ідеальним варіантом для них було б створення на території нашої держави своєрідної "буферної зони". Останні заяви Вашингтона і Москви про бажану федералізацію України якраз ці наміри і підтверджують.  - Схід і Південь України можуть піти шляхом Криму? Наскільки у цих областях сильні проросійські настрої чи все ж люди там більше тяжіють до єдиної України? - Дивлячись, як поведе себе нова українська влада по відношенню до населення цих регіонів, а також, як відіб'ються на них соціальні потрясіння. Погіршення економічної і соціальної ситуації неминуче призведе і до появи політичних гасел.  - Із самого початку єврореволюції дехто говорив про необхідність проведення загальноукраїнського референдуму, на який слід було винести єдине: Ви за підписання Асоціації з ЄС чи проти? Тоді ж говорили, що це буде нелегітимним референдумом і т.д. Але саме такий референдум провели у Криму. Ваша думка: якби тоді в Україні провели референдум по євроінтеграції, чи могло б це якось вплинути на хід подальших подій? - Вважати, що референдум розв’яже політичні проблеми та об'єднає громадян, які вимушені будуть погодитися з його результатами, не зовсім правильно. Але очевидно, що причетність громадян до вирішення важливих питань державного будівництва дасть можливість дещо знизити градус протестних настроїв. Хоча зробити це доволі складно - люди побачили, що вулична політика є більш ефективною, аніж традиційні політичні процедури (вибори, референдуми, переговори), а тому бажаючих заробити політичний капітал, оперуючи гаслами розколу, буде вдосталь.  - Невже Україна справді така різна: ментально і за політичними уподобаннями? - Упродовж усіх років незалежності ніхто серйозно й не намагався об'єднати її на фундаментальному рівні усвідомлення себе єдиною нацією. Слід розуміти, що нинішня територія України склалася лише після ІІ Світової війни доволі штучним шляхом і сталінською волею. Після здобуття незалежності політична еліта сподівалася, що за кілька десятиліть еволюційним шляхом нація сформується сама собою. Проте виявилося, що для мешканців різних регіонів близькими є не об'єднуючі гасла, а гасла на кшталт "хто не скаче - той москаль" і "бандеровцы - вон".  - Ваш прогноз: як далі загалом будуть розвиватися події в Україні і навколо України? Вибори президента 25 травня дадуть старт до повного перевантаження влади по усій державі? - У державі виникла доволі складна політико-правова ситуація, коли ухвалено рішення про повернення до Конституції 2004 року з метою зменшення президентських повноважень і збільшення важелів впливу з боку Уряду. Водночас, парламент, який має формувати Уряд з широкими повноваженнями, має бути сформований на пропорційній основі. А ця умова не виконана. Тобто необхідно проводити щонайменше ще одні вибори - до Верховної Ради. Крім них - місцеві вибори, якщо обіцянки влади розширити повноваження місцевих органів влади у частині ліквідації державних адміністрацій і формування виконкомів не є пустими словами. Але чи витримає країна у стані погіршення соціально-економічної ситуації стан перманентних виборів?  - Чи справді Росія своїми діями щодо окупації і територіальних претензій щодо України започаткувала новий переділ кордонів на карті світу? - Швидше за все, так. Ми живемо в переломний момент світової історії, коли наддержави у своїй боротьбі за ресурси все менше будуть оперувати такими поняттями як "права людини", "суверенітет" або "міжнародне право". Якщо сильніша країна потребуватиме доступу до нафти (як було у Лівії) або родовищ сланцевого газу (як от у Криму), то вона менш за все буде рахуватися із думкою слабшої країни.  - Ви вважаєте, що зараз відбувається, грубо кажучи, велика геополітична гра за сфери впливу і ресурси. І в центрі цієї гри опинилась Україна, до того ж, слабка Україна. То що виходить: від нас нічого не залежить? - Ось ви самі і відповіли на запитання. На слабких ніхто не зважає. Саме тому час замість самоуговорів, що "ми найкращі", перейти до державного будівництва. Інакше все буде, як з флотом, який при розподілі Чорноморського флоту Україна отримала цілком боєздатний. Однак розпорядитися ним не зуміли, і як наслідок - втратили.  - На яку реальну допомогу Заходу може розраховувати Україна? - Недоведення до дефолту і банкрутства. На сприяння в переговорах з міжнародними фінансовими інституціями. Можна також розрахувати на участь Заходу в інвестиційних проектах і програмах. Хоча, судячи з того, що Міжнародний валютний фонд кредит досі не виділив, поспішати Захід не буде. А відтак нашій державі та нашим політикам знову ж потрібно сподіватися і розраховувати на свої сили.  - На Вашу думку, яке на сьогодні найважливіше питання для України, яке потребує першочергового вирішення? - Легітимізація влади як в очах міжнародного співтовариства, так і всередині країни. Зробити це можна лише шляхом виборів. Тому, попри усі проблеми та негаразди, і президентські, і парламентські, і місцеві вибори мають відбутися уже найближчим часом.

Ірина ЖУК

Джерело: «Місто»
 
traffer.biz

Загрузка...
RedTram обменный
Loading...
megatraf.biz

Комментарии закрыты.

Video >>

Голый мужик бегал от полиции по улицам Львова (видео)

22.05.2016 - 21:07
Сегодня, 22 мая, с утра возле памятника первопечатнику Федорову было весело и шумно. Все началось с того, что там появился голый мужичек, 32 лет от роду. Причем, был он там ...

США терзает мощный ураган

03.09.2016
Ураганы ежегодно терзают прибрежные штаты ...

Собаки ведут себя за столом как люди (видео)

20.04.2016
На видео собаки, которых, вероятно, ...